Конспект уроку І.Франко. Символ вічної жіночності, материнства й краси в поезії «Сікстинська мадонна». Голик О.В.
Голик О.В.
10 клас
«ХТО СМІВ СКАЗАТЬ, ЩО НЕ БОГИНЯ ТИ?»
Тема. І.Франко. Символ вічної жіночності, материнства й краси в поезії «Сікстинська мадонна».
Мета: розкрити учням велич творчості геніального поета; стимулювати учнів до пошукової, дослідницької діяльності, до самоосвіти; допомогти учням збагнути значимість постаті І.Франка у розвитку української та світової культури; розвивати навички роботи у групах, самостійної роботи з додатковою літературою; розвивати навички виразного читання, аналітичне мислення; поглибити вивчене про сонет; вчити розуміти й поціновувати красу і неповторність мистецьких шедеврів; виховувати загальнолюдські цінності, почуття прекрасного.
Наочність, обладнання: репродукція картини Рафаеля «Сікстинська мадонна», словники (тлумачні, атеїстичні, синонімів, запозичених слів, літературознавчих термінів), портрет І.Франка, аудіозапис сонета «Сікстинська мадонна», аркуші паперу, маркери, схеми-підказки, репродукції картин.
Тип уроку: інтегрований урок-дослідження (українська література, українська мова, музичне мистецтво, художня культура, всесвітня історія, біологія).
Форма уроку: урок-синтез мистецтв.
Форми, методи й прийоми роботи: бесіда, робота з епіграфом, коротке повідомлення учня, підготовка до сприйняття художнього полотна, робота з таблицею, складання «паспорта» картини, проблемні запитання, робота з картиною, «Для допитливих», «Цитати для роздумів», «Асоціативне гроно», «Це цікаво!», «Лінгвістична хвилинка», «Синонімічна хвилинка», словникова робота, «Поетична хвилинка», «Асоціативний ряд», «Кольоровий портрет» вірша, взаємооцінювання, «Музична хвилинка», «Художня галерея», «Незакінчене речення», робота в групах.
Міжпредметні зв’язки: музичне мистецтво (Шуберт «AveMaria»), всесвітня історія (епоха Відродження), українська мова (лексичне значення слів, синоніми), художня культура (титани епохи Відродження), біологія (рослини родини мальвових).
Теорія літератури: сонет, цикл, лексема, теза, антитеза, гіпербола, терцет, риторичне запитання, риторичне звертання, риторичний оклик (вигук), символ, тропи.
Епіграфи:
Мадонно моя, Пренепорочна Маріє,
прославлена в віках!
П.Тичина
Стоїть на землі Мати,
вища і святіша від усіх богинь.
Я.Гоян
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
- Як ви думаєте, про що йтиметься на уроці?
- Самостійно сформулюйте власну тему уроку і запишіть у зошити.
«Незакінчене речення».
- Від цього уроку я очікую…
IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Система запитань і завдань.
Вступне слово вчителя.
Івана Франка завжди хвилювала тема мистецтва, його джерел, служіння поета народові. І втілював він її здебільшого в довершеній поетичній формі сонетів.
Окрасою збірки «З вершин і низин» стали цикли сонетів («Вільні сонети», «Тюремні сонети»), які приваблюють читача не тільки своєю класичною формою, а й високими ідеями добра й краси як вічних світлих категорій буття людини.
Показовим у цьому плані є сонет «Сікстинська мадонна».
Теорія літератури.
Сонет – (італ. sonetto - звучати) – ліричний вірш, що складається з п’яти рядків п’ятистопного або шестистопного ямбу, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування.
Цикл – (грец. kyklos - коло, колесо) – декілька художніх творів, об’єднаних жанром, темою, головними героями, єдністю авторського задуму, в поезії – настроєм, єдиним мотивом, заголовком.
- Яким, на вашу думку, було оволодіння І.Франком цим поетичним жанром? (Майстерним).
- Чи знаєте ви, як з’явився твір Івана Франка «Сікстинська мадонна»? (Під враженнями від споглядання геніальної картини Рафаеля).
- Дійсно, подорожуючи 1904 року по Італії, Іван Якович був вражений картинами Санті Рафаеля. Вони і стали поштовхом для створення поезії.
Виразне читання сонета І.Франка «Сікстинська мадонна» вчителем (або прослуховування аудіозапису).
Робота групи «мистецтвознавців».
- Що ви знаєте про художника?
Коротке повідомлення про С.Рафаеля.
- Рафаель Санті народився в 1483 році в м. Урбіно в сім’ї невідомого художника.
- З 1495 року навчається в майстерні П’єтро Перуджіо.
- З 1503 року подорожує Італією.
- З 1503 по 1508 рр. живе у Флоренції. Навчається у Леонардо да Вінчі і Мікеланджело. Створює 15 портретів своїх відомих «Мадонн».
- 1508 р. слідом за Мікеланджело виїздить до Риму, де живе до самої смерті.
- У Римі розписує храми Ватикану.
- У 1513-1514 рр. працює над «Сікстинською мадонною».
- У 1517-1520 рр. пише свою останню картину «Перевтілення», над якою працює до останнього подиху.
Підготовка до сприйняття художнього полотна.
Учнівське дослідження.
Історія створення цього полотна досі оповита таємницею. Не збереглося ні письмових свідчень, ні ескізів.
Відомо, що картина була повністю написана рукою Рафаеля, без допомоги учнів, що тоді було рідкістю.
Призначалася для прикраси вівтаря в монастирі Святого Сікста в італійському місті П’яченца.
Замовником картини був папа римський Юлій ІІ.
За легендою, Рафаель створював цей шедевр в той час, коли сам переживав важке горе. Саме тому він вклав свою печаль в образ Мадонни, яку зобразив одночасно з ідеальними релігійними і земними рисами.
На своїх картинах художник любив малювати образ діви Марії (Мадонни), за що його називали «Майстром Мадонн».
Мадонни Рафаеля – 42 картини.
«Сікстинська мадонна» - одна з чотирнадцяти відомих мистецтвознавцям.
За однією з теорій, моделлю для Мадонни послужила напівлегендарна кохана художника Форнарина. Її образ можна також побачити в інших картинах Рафаеля.
На вселенському соборі 431 року діва Марія була офіційно визнана Богородицею.
У 1964 році папа Павло VI проголосив Богородицю матір’ю церкви.
У 1754 році король Август ІІІ Фрідріх купив «Сікстинську мадонну» в П’яченци за близько 20000 цехінів (70 кг золота) й передав картину у Дрезден.
(Демонструється свідоцтво про продаж картини).
«Сікстинська мадонна» на 500 день народження отримала у подарунок нову раму.
Після Другої світової війни картина знаходилася на реставрації в Москві і в 1955 році була повернута разом з іншими картинами в Дрезден.
Знаходиться у Галереї старих майстрів у Дрездені.
- Створіть «паспорт картини».
| Творець | Рафаель Санті |
| Назва | «Сікстинська мадонна» |
| Час створення | 1514 рік |
| Розміри | 265х196 см |
| Матеріали | Полотно, олія |
| Місце збереження | Дрезден, Німеччина |
| Музей | Дрезденська картинна галерея |
Пояснення назви картини.
Картина виконана на замовлення церкви святого Сікста у П’яченци, звідси і її назва.
Здається, що Сікст ІІ, папа римський, зображений на картині з шістьома пальцями на правій руці, оскільки він Сікст, тобто, латинською мовою, шостий. Насправді «шостий палець» («мізинець») є частиною внутрішнього боку долоні.
Робота над описом картини.
- Розгляньте репродукцію картини, її композицію.
- Проаналізуйте окремі фрагменти твору.
- Яке враження справило на вас це полотно?
Проблемне запитання.
- Це картина чи ікона?
- Які деталі картини привернули вашу увагу?
- Який настрій ви відчуваєте під час розгляду полотна?
- Які основні образи цього твору живопису?
- Що ви можете сказати про їх розміщення, групування? (На картині зображена жінка з дитиною, але це не проста жінка, це діва, що тримає на руках благословенне дитя. Її ніжний і одночасно сумний погляд ніби знає про те, яке невдячне майбутнє чекає її сина. Дитина ж, навпаки, сповнена життя, сил та енергії, що дуже добре видно по конституції тіла. Мати трепетно і ніжно тримає сина на руках, притискуючи голе тільце ближче до себе, як би намагаючись захистити його від усіх бід, які несе нам життя. На картині жінка зображена стоячи на небесах, адже це вона народила на світ Спасителя, саме вона принесла Благословення на землю грішних. На перший погляд, картина проста і зрозуміла, але Рафаель завжди вкладав у зміст полотна більше, аніж міг усвідомити «простий», необізнаний в таємниці чудес писання картин глядач. Відвідувачі галереї можуть довго затримуватися навпроти цієї картини, милуючись прекрасним ликом матері і ще зовсім дитячим, але вже розумним личком дитини. Їх цілісність ніби говорить нам про те, що їхня місія на землі тільки починається. А Божественне дитя, подароване світу, а може і принесене в жертву, для того, щоб показати, що народжені всі однаково, що люди, що сини Господні, але, тільки переслідуючи праведні цілі, можна знайти своє місце серед білих хмар.
Всі фігури на картині формують трикутник, який підкреслюється і зображеною завісою.
Ця картина стала першою, в якій глядач сам виявляється вписаним в композицію. Це відбувається тому, що зображена Мадонна ніби дивиться прямо в очі глядачеві.
Зображений папа Сікст ІІ також вказує рукою на глядача, а Мадонна з немовлям дивляться в цьому напрямку. Фігури зображені саме так тому, що спочатку картина розташовувалася навпроти великого розп’яття, тому вирази облич на полотні відповідають почуттям, які вони відчувають при вигляді страждань Христа).
- Який образ є ідейним і композиційним центром картини?
(Звучить твір Шуберта «AveMaria»).
- Що виражає обличчя головної героїні? (Всепрощення, співчуття й готовність до будь-яких випробувань).
- А вираз маляти? (Докір і печаль).
- Якою постає Богоматір на полотні Рафаеля? (У картині все природно і людяно, хоча перед нами Богоматір. Легко і плавно струмують складки одягу Марії, підкреслюючи легкість її руху. Одягнена вона у плащ світлих, спокійних тонів, на голові накидка – знак заміжжя).
- Що підкреслює покривало, легко напнуте вітром? (Рух мадонни до глядача, здається, що намальована жінка лине, пливе назустріч).
- Хто ще зображений на картині? (Свята Варвара та папа Сікст ІІ).
- Розкажіть, що ви знаєте про святу Варвару.
Свята Варвара – християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у місті Іліополі Фінікійському (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової – за присудом влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор.
Святість діви Варвари засвідчувалася багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці.
«Для допитливих».
17 грудня Христова Церква святкує день пам’яті великомучениці Варвари.
- Чим пояснюється поява на картині Богородиці і святої Варвари? (Ці дві святі жінки, як вважається в народі, здатні полегшити муки помираючих і супроводжувати їх у рай, якщо ті цього заслужили).
Папа Сікст ІІ (лат. Sixtus ІІ) – (?- 6 серпня 258 р.) – єпископ Риму з 30 серпня 257 р. по 6 серпня 258 р. Грек родом з Афін. За час папства відновив спілкування з Карфагенською церквою. Священномученик. Був закатований під час переслідувань християн часів імператора Валеріана. За легендою, у нього було 6 пальців. 6 серпня він був страчений через відрубування голови.
«Для допитливих».
День пам’яті Сікста ІІ – 10 серпня.
- Чи звернули ви увагу на тло картини? Одним із майстерних прийомів Рафаеля вважається задній фон. Здалеку глядачеві здається, що за спиною Мадонни зображені хмари, а при близькому розгляді можна побачити обличчя ангелів.
- Чому в ангелів, які знаходяться внизу, такий сумний, навіть байдужий вигляд обличчя? (Вони ніби знають, що чекає на маленького сина Мадонни).
- Деякі мистецтвознавці стверджують, що ангелочки спираються на кришку гробу. А як думаєте ви?
- За допомогою чого з нами говорить художник? (Мовою ліній і фарб).
- Що означає «розуміти картину»? (Співпереживати разом із художником, відкривати в його творі близьке нам, усвідомлювати високі суспільні ідеали, втілені в образах).
«Цитата для роздумів».
Якби її творець не написав нічого більше, вона одна забезпечила б йому безсмертя.
Гете
- Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням?
- Чому? Відповідь обґрунтуйте.
Робота групи «літературознавців».
- Зіставте образи Мадонни в сонеті І.Франка та картині Рафаеля.
- Що складає композицію сонета? (Хитання й пошук ідеалу ліричного «Я» увиразнюється запереченнями-ствердженнями).
- Що ви помітили у перших двох строфах? (Тезу і антитезу).
| Теза | Антитеза |
| «Ти – не богиня» | «Ти – богиня» |
Теорія літератури.
Теза – положення, висловлене в книжці, доповіді, статті, правдивість якого треба довести.
Антитеза – стилістичний прийом, що полягає у зіставленні протилежних думок або образів для посилення враження.
- Якими словами ліричний герой передає своє захоплення, любов і здивування (а іноді і сумнів)?
- Чому у нього виникають сумніви?
«Цитата для роздумів».
Душевний світ ліричного героя віршів І.Франка складний і багатий. Він уміє любити і ненавидіти, сміятися й страждати, безтямно захоплюватися й розчаровуватися, вірити й зневірятися.
П.Колісник
- Чому ліричний герой відкидає всіх богів і гіперболізує одну Богиню – Сікстинську мадонну: «І час прийде, коли весь світ покине / Богів і духів, лиш тебе, богине, / Чтить буде вічно – тут, на полотні»? ( Утверджує красу і духовність Мадонни).
Теорія літератури.
Гіпербола – художній троп, заснований на надмірному перебільшенні особливостей чи ознак предмета або явища задля увиразнення їх зображення чи указівки на особливе емоційне ставлення до них з боку автора.
- Що передає смислову наповненість і багатозначність образу героя? (Лексеми «боги», «духи», «висота», «небо», «небеса», «лице небесне», «мати», «Мадонна»).
Теорія літератури.
Лексема – слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень.
«Асоціативне гроно».
«краса»
«богиня» Мадонна «райська рожа»
«Ти»
- Кого називають Мадонною?
Робота групи «мовознавців».
«Лінгвістична хвилинка».
(Робота з тлумачними, атеїстичними словниками, а також словниками синонімів, запозичених слів).
| Тлумачний словник | Атеїстичний словник | Словник слів іншомовного походження |
| Мадонна (Богородиця) – у християнській релігії – ім’я матері Ісуса Христа. | Богородиця (Богоматір) – в християнстві – богиня-мати, діва Марія, мати Ісуса Христа, яка народила його в результаті непорочного зачаття для виконання «божественного плану» порятунку людства. | Мадонна – (від італ. madonna) – моя пані, богородиця. |
«Синонімічна хвилинка».
- Доберіть синоніми до слова «мадонна».
Мадонна – Богородиця, Богоматір, Матір (Мати) Божа, Пречиста Діва, Діва Марія, Цариця Небесна, Пресвята Мадонна, Пречиста, Заступниця перед Богом, покровителька землеробів.
«Це цікаво!»
Культ Богородиці склався під впливом язичницьких культів богинь родючості, матерів «божественних немовлят», таких, як єгипетська Исита, вавилонська Шетар, фінікійська Астарта та ін.
- Що стверджує ліричний герой? (Що лише безбожник не побачить краси Божої Матері).
Словникова робота.
Безбожник – людина, що не визнає існування Бога, не вірує в Бога; безвірник, невіруючий, боговідступний, атеїстичний.
Робота групи «літературознавців».
- Чим герой відмежовується від кола «безбожників»? (Риторичною фігурою: «Де той безбожник, що без серця дрожі / В небесне глянуть може, / Наткнутий блиском твої красоти?»).
Словникова робота.
Наткнутий – незачеплений, незаворожений, байдужий.
- Як ліричний герой звертається до Мадонни? (Довірливо, ствердно, впевнено, не сумніваючись у її божественності).
- Чому дивується поет? (Нетлінній, неземній красі Мадонни).
- Що приваблює Івана Франка? (Загальнолюдський смисл образу матері).
- Чому вона, на думку поета, підноситься до Мадонни? (В самовідданій любові до сина жертвує собою).
- Що втілено в сонеті? (Віру у вічну таїну й непереможну силу високого мистецтва, у владу видатних творів мистецтва над душами людей).
- Що утверджується у поезії? (Високі загальнолюдські цінності, краса мистецьких шедеврів).
- На яких аспектах людяності образу Мадонни акцентує поет?
- Які вічні і світлі категорії буття людини ви помітили у сонеті? (Високі ідеї добра й краси).
- За допомогою чого розкривається краса, земна іпостась богині? ( Через образ земної матері).
Словникова робота.
Іпостась – термін античної філософії, вперше вжитий Посідонієм (І ст. до н.е.) в значенні одиничного реального буття.
- Що підкреслює «блиск … краси» і земної матері, й небесної богині? (Розквітла рожа).
Рожа – символ дівочої чистоти, краси, любові.
Робота групи «біологів».
Рожа – багаторічна декоративна рослина родини мальвових з високим стеблом та великими яскравими, різних кольорів квітками, зібраними в китицеподібне суцвіття.
(Демонстрація малюнків (слайдів) із зображенням рожі).
Робота групи «літературознавців».
- Яке твердження є важливим в останньому терцеті? (Про вічність образу Богоматері, який змальовано «на полотні»).
Теорія літератури.
Терцет – тривірш, строфа, що складається з трьох віршів, зазвичай вживається з іншим терцетом, пов’язаним із першою системою рим. Два терцети складають другу частину сонета.
- Що терцет допомагає відтворити? (Олюднити образ Мадонни, перенесений у вимір мистецтва).
- Як стан зачарування ніжністю, красою жінки-матері передано у поезії І.Франка? (За допомогою риторичних фігур).
- Назвіть їх. (Риторичні запитання, риторичні звертання, риторичний оклик (вигук).
Робота з таблицею.
| Художні засоби | Приклади |
| Риторичні запитання | |
| Риторичні звертання | |
| Риторичний оклик (вигук) |
Теорія літератури.
Риторичні запитання – виражає якусь емоцію, і відповідь випливає уже з нього самого, тому окремого вислову не потребує.
Риторичні звертання – це звертання до неістот як до істот або до відсутніх осіб як до присутніх.
Риторичний оклик (вигук) – вислів почуття в коротких, емоційно перенасичених словах.
- Що незвичайного у доборі тропів?
- Які з них запам’яталися?
Теорія літератури.
Троп – слово, вживане в переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його «внутрішньої форми».
- Що символізує собою образ Діви Марії? (Самопожертву, найвищий прояв гуманізму, християнську жертовність, святу материнську любов, високе духовне начало, внутрішню силу, символ вічної жіночності, материнства, краси).
Теорія літератури.
Символ - умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, який умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття.
- Чи однозначно літературознавці сприймали цей твір? (Ні).
Робота в малих групах.
«Я досліджую».
| І група | ІІ група |
| Твір – вияв атеїзму молодого І.Франка-соціаліста (мовляв, тут протиставляється людина як реальність, ідеал і Бог як вигадка). | В сонеті заперечуються примітивні, наївні, суто людські уявлення про Бога, які поступово зживатимуться, натомість утверджується думка про те, що саме краса й доброта людини, передовсім жінки-матері, найпереконливіше засвідчує красу й доброту того, хто її створив, - істинного Бога. Лише пізнаючи людину, вірячи в неї, можна пізнати Творця й вірити в Нього. |
- Який із поглядів вам видається вірогіднішим? Чому?
- Чи згодні ви з авторами критичних відгуків?
«Поетична хвилинка».
Сікстинська мадонна
Хто смів сказать, що не богиня ти?
І.Я.Франко («Сікстинська мадонна»)
Малий вже добре майстрував…
Т.Г.Шевченко («Марія»)
О, хто сказав, що не людина ти?
Таж ти живеш в Шевченковій Марії,
Перед тобою світ земний темніє,
Щоб хмаркою до ніг тобі лягти.
Ти дивишся в майбутнє, у світи
І їм несеш дитя своє. Крізь вії
Такий великий смуток пломеніє,
Що сліз розради й мудрим не знайти.
Твоє малятко, круглооке й гоже,
Колись, теслярський появивши хист,
Хрест витеше собі людський, не божий.
Тому такий в твоїй печалі зміст,
Який лиш людство зрозуміти може,
А не свята Варвара й папа Сікст.
30 травня 1956 р.
Київ М.Рильський
- Як «прочитали» картину художника Рафаеля поети І.Франко та М.Рильський? (По-різному).
| І.Франко | М.Рильський |
| Найважливішим видається прекрасна одухотвореність обличчя Марії, її небесна чистота і довершеність. Поет акцентує на «божественному» в образі Божої Матері. | По-філософськи глибше вдивляється в лице Мадонни, бачачи «великий смуток» від знання тяжкого майбутнього «гожого малятка». |
- З якою метою поети використали жанр сонета? (Для художнього вираження найглибших психологічних нюансів, для якнайширших філософських узагальнень. Митцям імпонувала точність вислову, життєвість, невимушеність малюнка, свобода вірша, майстерність у доборі слів. Поети закохані в красу, життя).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Робота в групах.
Група «літературознавців».
«Асоціативний ряд».
Учні у групі на аркушах паперу створюють асоціативні ряди до поезії І.Франка «Сікстинська мадонна», користуючись схемами-підказками.
Схема-підказка.
Почуття – радість, щастя, заздрість…
Музика – спокійна, весела, ритмічна, інструментальна…
Музичний інструмент – фортепіано, орган, бандура, труба…
Настрій – веселий, бадьорий, сумний…
Звуки – шум, грім, дзвін…
(Після роботи в групі учні виходять до дошки, пояснюють свої асоціативні ряди. Роботи вивішують на дошці).
Групи «мовознавців» і «біологів».
З’ясування емоційних вражень.
- Створити «кольоровий портрет» вірша.
(Учитель звертає увагу учнів на записані на дошці назви кольорів та їхнє значення).
Жовтий – спокій.
Синій – колір неба, духовність, чистота людини.
Зелений – колір природи і життя.
Рожевий – колір усього живого.
Салатовий – подобається владним людям.
Білий – колір мрії, блиск світла.
(Презентація роботи в групі).
Група «мистецтвознавців».
«Художня галерея».
- На фоні «Музичної хвилинки» (музика Олександра Гейнца, слова Сергія Данилова «Сікстинська мадонна») зіставити репродукції картин митців різних епох і сформулювати висновок.
(Демонстрація репродукцій картин: Василь Касіян. «Мадонна» (малюнок на бетонній огорожі лікарні у Феофанії), Володимир Лемзяков. «Українська мадонна», Олександр Богомазов. «Мадонна», Олександр Сухоліт. «Мати з дитиною» тощо).
- Роздивіться репродукції картин.
- Чи знаєте ви історію їхнього створення?
- Порівняйте зображення Мадонн.
- Поясніть, чому образ Мадонни так приваблює митців різних епох?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Бесіда.
- Що уособлює для українського народу Діва Марія?
- Чию традицію возвеличення жінки-матері продовжив Іван Франко? (Т.Шевченка).
- Як би ви схарактеризували особливості зображення Сікстинської мадонни українськими поетами, а як – художниками?
- Які образи твору найбільше схвилювали вас? Чим саме?
- Що викликало такий стан душі?
- Який настрій передано у творі? (Любов до життя, одухотвореність, окриленість).
- Які думки, почуття, прагнення виникли у вас після розгляду картини?
- Чи глибоко розкрито на уроці зміст картини, її художні особливості?
- Щоб ви хотіли доповнити?
- У чому своєрідність композиції обох творів?
- У що вірить І.Франко? (В непереможну силу високого мистецтва, у владу його шедеврів над душами людей).
«Цитата для роздумів».
Живопис – це німа поезія, а поезія – сліпий живопис.
Леонардо да Вінчі
- Який пафос поезії? (Гуманістичний).
- Назвіть митців, які у своїх творах зверталися до образу Сікстинської мадонни. (Шекспір, Данте Аліг’єрі, Мікеланджело, О.Пушкін, А.Толстой тощо).
Проблемне запитання.
- Чи надихатиме образ Святої Матері нові покоління митців? (Так).
- Що ви усвідомили після прочитання твору? (Мистецтво має облагороджуючий вплив на людину).
- Перед чим І.Франко низько схиляє голову? (Перед високим мистецтвом епохи Відродження).
- Чи можна ім’я Івана Франка поставити поряд з іменем Рафаеля?
- Чому? Відповідь обґрунтуйте.
- Яким постав І.Франко на сьогоднішньому уроці?
Робота з епіграфами.
- Виберіть епіграф до уроку, який вам найбільше сподобався.
- Обґрунтуйте свій вибір.
VII. РЕФЛЕКСІЯ
- Чи справдилися ваші сподівання від уроку?
- Який етап уроку, на вашу думку, був найцікавішим?
- Де ви зможете використати здобуті знання?
VIII. ОЦІНЮВАННЯ
Взаємооцінювання
Учні у групах оцінюють один одного.
ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Обов’язкове:
- Скласти молитву до Сікстинської мадонни (Богородиці) за Україну та український народ.
- Прочитати і зробити ідейно-художній аналіз поезії О.Ющенка «Перед Сікстинською мадонною» Рафаеля».
За бажанням:
- Дослідити (порівняти) образ Діви Марії у творчості Є.Маланюка, Н.Гуменюк, І.Світличного.
- Написати твір на одну з тем:
Твір добра і людяності.
Краса материнства й вічної жіночності.
Молюсь на твоє обличчя,
Мадонно Україно.
Іду крізь твої сторіччя, мадонно
Україно.
А.Демиденко
Поетичний образ матері та дитини в сонеті.
Суперечки про роль краси й користі.
Творчість великих майстрів Відродження.
Гуманістичний пафос образу Сікстинської мадонни у творах Рафаеля та І.Франка.
Сонет без слів.
«Пейзаж душі».
Митці пензля й слова.
Вічно жіноче підносить нас вгору. (Гете)
Безсмертне творіння епохи.
Іван Франко і Біблія.
«Пречиста ніжність із лицем Мадонни». (Н.Лівицька-Холодна)
«Хто смів сказать, що не богиня ти?» (І.Франко)
Монолог крізь століття.
Діалог мистецтв.
Вершина творчості Рафаеля.
Гармонія творчості.
«Моя земна богине – мати».
- Простежити колористичну палітру твору, з’ясувати її особливості.
- Дослідити художні шедеври людства про Сікстинську мадонну Рафаеля Санті: Крамського і Герцена, Толстого і Достоєвського.
- Дослідити образ Сікстинської мадонни у творах українських та світових поетів.
- Дослідити образотворчі засоби ліричного твору.
- Дослідити поетичну ритмомелодику вірша.
- Написати учнівські повідомлення: «Літературна критика та літературознавство про вірш І.Франка «Сікстинська мадонна», «Світ митців, що позначилися на творчості І.Франка».
- Дослідити образ Богородиці в українській поезії ХІХ-ХХ ст.
- Написати діалог митців пензля й слова: Івана Франка і Рафаеля Санті.
ЛІТЕРАТУРА
- Глазова О.П. Рідна мова: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов; наук. ред. І.Вихованець. – К.: Зодіак-ЕКО, 2010. - С.104-104.
- Атеїстичний словник / Абдусамедов А.І., Олійник Р.М., Алієва Б.А. та ін.; Під загал. ред. М.П.Новікова. – М.: Політвидав, 1983. – С.71.
- Яковлева А.М., Афонская Т.М. Сучасний тлумачний словник української мови. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2009. – С.74.
- Канівець З. Іван Франко / Українська мова та література. Число 39 (631), жовтень 2009. – С.21.
- Українська література: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (профільний рівень) / Г.Ф.Семенюк, М.П.Ткачук, О.В. Слоньовська [та ін.]; за заг. ред. Г.Ф.Семенюка. – К.: Освіта, 2010. – С.143-145.
- Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література: Підручн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010. – С.116-117.
- Рильський М.Т. Лірика. / Упоряд. П.Моргаєнко; Передм. С.Крижанівського; іл. худож. В.Перевальського. – К.: Дніпро, 1984. – С.203-204.
- Необхідний словник-довідник літературознавчих термінів для зовнішнього незалежного оцінювання / Авт.-упоряд. А.М.Яковлєва, В.М.Терещенко. – Х.: ТОВ «Українська книжкова мережа», 2010. - 144 с.
ДОДАТОК
Сікстинська мадонна
(музика Олександра Гейнца, слова Сергія Данилова)
Скинувши з очей, стомлених буденним, саван долонь,
Сповідуючи віру в мистецтво, забувши Ватикан,
Я Йду анфіладою назустріч Мадонні,
З реліквії стала релігією єретика.
Мир тобі поклоняється віддано-свято і сліпо.
Я прошу: перед твоїми очима постати
Поклич Тих, хто міряє планету аршином
Фамільного склепу,
Шануючи вершинного творіння храм на крові.
Тих, хто справжній лик свій приховує допомогою личини,
Тих, кому байдуже, хто поруч – друзі чи вороги,
І Того, хто марно зважився на сміх без причини,
І Того, хто придумав причину для плачу інших.
«А якщо ти – перший,
Хто покликаний Мадонною?» -
Портьєри і стіни шепотіли зі стогоном.
А якщо я – перший,
Хто покликаний Мадонною?!
Хто покликаний Мадонною?!
Снізойді до дітей своїх, юна діва Марія,
Перш з’ясувавши твердо: прекрасні чи ми,
А поки даремні молитви, хоч тисячу разів повтори їх.
Посміхнеться немовля, мадонна піде в хмари.