Статті до розділу методична скарбничка

Філологічна еврика

Posted in Статті до розділу методична скарбничка

Тема:  "Філологічна еврика"

Мета: розвивати в учнів уміння й навички усного спілкування українською мовою, грамотність; розвивати навички виразного читання й мовлення;виховувати повагу та любов  до рідної мови , гордість за її милозвучність та багатство.

Обладнання:пейзажі осені, вишитий рушник, вислови про мову,квіти для інсценізації, картки з завданнями, грамота переможцям, подарунки?музичний супровід,фонограми для конкурсу.

Тип: конкурс знавців української мови.

Вікова категорія:7- 8 класи

Ведучі заходу:вчитель, учениця.

Епіграф

Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить…

Хід заходу

Учениця під музику читає слова:

          Яка прекрасна українська мова! Виплекана колоссям, землею, виспівана птахами, звеличена письменниками.  Мова… Яка ти багатогранна, ніжна, чиста, як промінчики сонця, що яскравим сяйвом осипають землю добром, радістю, плодами.

         Перші слова.. Вони – з матусиної колискової, бабусиної легенди. Саме вони відкривають дитині безмежний світ зеленої діброви – мови. Отже, мова – спів, мова – казка. У мові – сиві віки і юний прийдешній день.

         Я – українка і цим пишаюся! Мову рідну шаную і люблю. Що я можу зробити задля її розквіту? Мова для мене є материнською піснею над колискою, радістю кохання. Я черпаю глибини її багатства. Берегтиму цей неоціненний скарб, буду патріотом своєї держави. Завжди згадую слова Тараса Шевченка: «Ну щоб, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце бється-ожива, як їх почує!.. Знать, від Бога і голос той і ті слова…»

Учитель:А звідки ж взялися ті слова? З гірського потічка чи бурхливої річки,з рути-м’яти чи євшан-зілля,від зорі чи місяця народилася?А зараз ми про це і дізнаємося з легенди «Як ростуть слова»

Інсценізація легенди «Як ростуть слова»

Про це вже мало хто пам'ятає, бо минуло відтоді не сто, не двісті, а тисячі років. На щедрих землях серед гір жило плем'я німів. Німі вирощували виноград, персики, апельсини, усіляку городину, були працьовиті, а тому й жили в достатку. Та коли б ми з вами якимось дивом потрапили в ті краї, то не почули б жодного слова. Тільки шум водоспаду й щебетання пташок лунали там. Німі не вміли говорити — тільки губами ворушили й читали слова по вустах. Може, то було й непогано, бо ж не спалахували ні сварки, ні лайки, а тому приятелювали між собою і старий, і малий.

І тільки бабуся Мова жила самотиною за високим муром. Щодня вона поралася у квітнику. Мову вважали чарівницею, адже вона розумілася на травах: яка від кашлю, яка від зубного болю, а яка від лихоманки. Якось до бабусі прийшов юнак. З його тремтячих уст дізналася Мова про горе. Сусідська дівчина, сліпа від народження, почувалася дуже самотньою й марніла, гасла з дня на день. Нім нічим не могли їй зарадити, бо сліпа дівчина не бачила слів утіхи...

— Не можу я повернути дівчині зір, — похитала головою бабуся Мова. —Та є в мене таємниця.

І Мова повела хлопця у свій дивовижний квітник.

— Ми тут... Ми тут... Ми тут... — забриніло зусібіч. Ті звуки линули від квітів.

— Це — слова, — пояснила бабуся. — Зірви найкращі, віднеси дівчині, хай вона почує, хай радість прийде в її засмучену душу.

Який же то був букет! Мінився золотими, синіми, червоними барвами, пахтів, наче персиковий сад, і звучав так чарівно, що завмирало серце.

— Ти... вродлива... ти... потрібна мені... я буду... завжди

поруч... з тобою...

А наступного дня всі німі з'юрмилися біля подвір'я бабусі Мови. Вони прийшли по слова. Благально простягали руки, з надією дивилися на Мову.

— Я навчу вас вирощувати слова, — прошепотіла старенька й винесла кошик із корінчиками. — Кожне слово, наче квітка, має корінь. А з нього виростають листочки — суфікси, пагінці — префікси і пуп'янки — закінчення. З одного кореня може вирости багато слів-квітів. Бережіть свої квітники, виполюйте бур'яни і вирощуйте найкращі слова.

По корінчику розібрали німі щедрий дарунок Мови, обсадили всю землю дивоквітами й передали наступним поколінням таємницю про те, як ростуть слова

Учитель: Увага! Увага! Увага! Розпочинаємо змагання на кращих знавців рідного слова. Отже, хай щастя перемоги випаде тому, хто краще знає українську мову.А тепер про сам конкурс. Він буде налічувати 8завдання, кожне завданя матиме свою кількість балів. Переможе та команда, яка набере найбільшу кількість балів.

Отож ,запрошую команди зайняти ігрові місця.

Представлення команд. У сьогоднішніх змаганнях беруть участь команди учнів 7-го та 8-го класів.

     Представте назви та девізи своїх команд.

Представлення команд. Девізи.

1команда «Мовознавці»

Девіз:Хто любить, знає рідну мову, тому вона всміхнеться.

2 команда «Дивослово»

Девіз:Хто мову шанує свою, хай той переможе в бою.

Учитель:Мета нашого конкурсу-поповнити та розширити знання про рідну Україну, її звичаї, мову, показати кмітливість, вміння логічно мислити. А оцінювати наші команди буде компетентне журі у складі:

Учениця: Отже розпочинаємо!

1. «МОВНЕ АСОРТІ»

Завдання: Запитання читаються для двох команд. За кожну правильну відповідь по 1балу.

Запитання для команди «Мовознавці»

1.Державна мова України.                   (українська)

2.З якого знаку починається діалог?    (з тире)

3.Наука, що вивчає знаки мови?           (фонетика)

4.Назвіть головні члени речення?          (підмет і присудок)

5.Як називаються літери, що записані в певному порядку?    (алфавіт)

6.Скільки букв «о» в слові молоко?         (3)

7.Слово, що має багато значень?              (багатозначне)

8.Остання буква у слові «сім»?                 («ем»)

9.Назвіть одним словом сталі словосполучення?     (фразеологізми)

Запитання для команди «Дивослово»

1.Найменша одиниця мови                            (звук)

2.Слова, що мают спільний корінь?              (спільнокореневі)

3.Який знак ставиться в кінці розповідного речення?    (крапка)

4.Яка буква не має звука?                              (м`який знак)

5.Словник, з якого дізнаємося значення слів?    (тлумачний)

6.Сьомий відмінок нашої мови?                       ( Кличний)

7.Частина слова перед коренем?                     ( Префікс)

8.Які знаки ставляться при прямій мові?        (Лапки)

9.Розмова двох осіб?                                         (діалог).

- Ну що ж, вітаю вас з першим конкурсом.

- Наступний наш конкурс  має назву«ЮНІ ПОЕТИ».

2.«ЮНІ ПОЕТИ»

Завдання: Кожна з команд отримує картки. Ваше завдання заримувати слова. Завдання оціюється 4 балами.

І команда «Мовознавці»                     ІІ команда «Дивослово»

Сміх, сніг, весна, краса                   Буває, забуває, мова, діброва

- Тож починаємо!

Конкурс вболівальників

-          А поки команди працюють ми спробуємо перевірити, як же наші глядачі знають українську мову. Пропоную вам відгадати загадки  про знаки пунктуації та букви:

Він після речення, цитати

Вмостився, схожий на гачок.

Усіх нас змушує читати,

А сам ні пари з вуст – мовчок…           (знак питання)

Вони для речення багато важать:

Турботливо обнімуть, як дружки,

І вставлені слова, й цитату вкажуть.

Тепер скажіть, а хто ж вони?                  (дужки)

Маленька, менша від мачинки,

Ні з ким не стану на борню,

А при читанні, коли треба,

Людини мову зупиню.                                (крапка)

Ми, звичайно, не хитруєм;

Нас і бачать, нас і чують.

Це зовсім не дивина.

Відрізняємось ми чим?

Літер дві, а звук один.                                 (дж, дз)

Хто абетку з вас вивчав,

Різні букви зустрічав.

Кожна з них – від А до Я-

Промовля своє ім.`я.

Лиш одна із них німа.

Здогадався,певно,всяк

Звуть цю букву…                                     (м`який знак)

Учениця: Отож надаємо слово командам.Дякуємо. Віддаємо ваші вірші нашому журі.

Учитель: Наступний конкурс нашого змагання має назву «Фразеологізми».

3. «ФРАЗЕОЛОГІЗМИ»

Завдання: Подані фразеологізми ввести у одне речення. Чиє речення виявиться найбільш змістовним, той і перемагає. 1 бал.                             

Для 1-ї команди «Мовознавці»:ні риба ні м’ясо, крокодилячі сльози.

Для 2-ї команди «Дивослово»:ноги на плечі, нюні розпускати.

Учениця: Молодці. Надаємо слово нашому журі, щоб вони оголосили кількість набраних балів на 3 конкурси.

Учитель: Дякуємо. А ми продовжуємо. Зараз ми перевіримо настільки Ви талановиті в малюванні, тому що наступний конкурс називається «Юні художники».

4. «КОНКУРС ЮНИХ ХУДОЖНИКІВ»

Завдання: Намалюйте прислівя так,щоб команда суперників змогла його відгадати. Конкурс оцінюється 2 балами.

Для 1-ї команди «Мовознавці»:1.Язик до Києва доведе.

Для 2-ї команди «Дивослово»:2.За двома зайцями поженешся,жодного не піймаєш.

Учениця: Гарні з вас художники вийшли. А зараз ми перевіримо ваші знання на правильне використання слів у мові. Наступний конкурс «Антисуржик».

5. «АНТИСУРЖИК»

Завдання: Командам видається записані два речення, які вони повинні відредагувати. Ви отримаєте 2 бализа правильне виконання.

Для 1-ї команди «Мовознавці»:

1. Я не получаю газет уже дві неділі.  (Я не отримую газет уже два тижні). 

2. Прочитайте, там все напечатано.  (Прочитайте, там все надруковано). 

Для 1-ї команди «Дивослово»:

1. У цій столовій навіть стакани брудні.  (У цій їдальні навіть склянки брудні). 

2. А сливочне масло у вас є?  (А вершкове масло у вас є?) 

Учитель: Молодці, після цього конкурсу ви вже не будете вживати суржик у своєму мовленні.

Учениця: Чи любите ви слухати українські пісні? Як ви вже зрозуміли наступний конкурс присвячений українській пісні. Але спочатку слово журі.

6. «У РІДНОМУ КРАЇ І СЕРЦЕ СПІВАЄ»

 Завдання: Яка команда впізнала пісню піднімає прапорець. Впізнати пісню та назвати виконавця.

  - Поезія і пісня – дві великі сили.. Поезія і музика мають багато спільного, тому не дивно, що для багатьох поетів музика є невід’ємною частиною мислення.

                 Фонограми пісень

1 «Розпрягайте, хлопці коней»

2 «Чорнобривці»

3. «Два кольори»

4. «Червона рута»

5. Юлія Думанска – «Двічі в одну річку не ввійдеш». 

6. О.Ельзи «Без бою»

7. Бумбокс – «Люди»

8. Скрябін - Мам

9. О.Ельзи « Все буде добре»

10. Alyosha – Калина

Учитель: А зараз ми з вами відпочинемо і зробимо фізкультхвилинку.

Учениця: Продовжуючи розмову про значущість української мови, оголошуємо наступний конкурс, який має незвичайну назву «Ой».

7.КОНКУРС «ОЙ»

Завдання:Учасникам команд треба скласти з вигуком ОЙ 4 речення. За правильне виконання 4 бали:

1.Дорікання

2.Страх

3.Переляк

4.Здивування

Учениця:Молодці. Переходимо до наступного конкурсу.

8. «ЗАМІНИ БУКВУ, ЩОБ ВИЙШЛО НОВЕ СЛОВО»

Завдання:Ваше завдання замінити букву, щоб вийшло нове слово. Яка команда виконає перша, здає листочок нашому журі. За правильне виконання завдання ви отримаєте 5 балів.

1.Синя соковита на дереві росте, а с на з змінити — ве­ликий дощ впаде. (Слива, злива)

2.З о метал, яким паяють, його люди добре знають, і о на сзміни, з ним ти речення склади. (Олово, слово)

3.З н частина я доби, з п я грію щозими, з р предме­том стану я, от вам загадка моя. (Ніч, піч, річ)

4.З п уперта тварина, а з р на троні людина. (Цап, цар)

5.Мчу дорогами я з ш, з л я ягода смачна. (Машина, малина)

Учениця: Останній конкурс на нашого заходу, це конкурс капітанів.

9. «КОНКУРС КАПІТАНІВ» - «СКАЖИ БЕЗ ЗАТРИМКИ»

Завдання: Я називаю слова, а ви маєте дібрати до них антоніми без затримки по черзі. У разі затримки відповідає суперник. Переможе той, у кого було найменше пауз та найбільше правильних відповідей.

І команда                                                     ІІ команда

сміятися (плакати)                              активний (пасивний)

корисний (шкідливий)                        хворіти (видужати)

захід (схід)                                            ганьба (слава)

минуле (сучасне)                                 згадати (забути)

працьовитий (лінивий)                       прокинутися (заснути)

вітатися (прощатися)                           світанок (присмерк)

Учениця: Ось наша конкурсна програма і добігає кінця. Наше журі плідно працювало і готове виголосити результат. Слово журі.

Отже, маємо такі результати: у конкурсі юних філологів отримує перемогу команда «….».Вітаємо їх оплесками.

Учитель: Ми до сьогоднішнього дня користуємося словами,які виростила колись для нас бабуся Мова. Але наше з вами завдання, не просто користуватися,а й постійно доглядати той квітник,виполювати бурян та та вирощувати нові сорти слів-квітів.   

Ще раз вітаю вас зі святом української писемності та мови. Дякуємо вболівальникам, учасникам, гостям за увагу. І до нових зустрічей!!!

 

 

Микола Вінграновський

Posted in Статті до розділу методична скарбничка

Урок 87                                                                                                 11 клас

Тема. М.Вінграновський. Розповідь про поета, прозаїка, кіномитця, учня О.Довженка. Майстерне використання образної деталі, оксиморона у поезії «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…». 

Мета: поглибити знання учнів про творчість митця, допомогти усвідомити ідейно-художнє багатство , естетичну привабливість поезій письменника;   розвивати асоціативне мислення, вміння аналізувати ліричні твори, висловлювати власні враження та думки; виховувати розуміння великого значення почуття любові в житті людини.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь

Обладнання: портрет М. Вінграновського, збірки творів поета, тестові завдання, повідомлення учнів,презентація, буктрейлер до фільму « Повість полум’яних літ», картки самооцінювання.

Епіграф: «…що є тремким ядром поезії Вінграновського, осереддям, навколо якого розгортається увесь вміст душевного життя і до якого все так чи інакше знову і знову повертається, все невтримно тяжіє. Це - народ, нація, Україна… Це просто те, чим живе його душа».

І. Дзюба

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент

ІI. Перевірка домашнього завдання (за допомогою програми «Triventy» у мобільних додатках)

Вікторина

1. Микола Вінграновський народився:

А 1936 року в селі Богопіль.

Б 1935 року в селі Чаплі.

В 1934 року в селі Млинці.

Г 1931 року в селі Габлі.

2. Значний вплив на формування М. Вінграновського як митця здійснив:

А П. Мирний.

Б М. Лисенко.

В О. Довженко.

Г Г. Косинка.

3. М. Вінграновський автор роману :

А «Іван Мазепа».

Б «Україна чи Малоросія».

В «Київ».

Г «Северин Наливайко».

4. М. Вінграновський закінчив Інститут кінематографії в :

А Києві.

Б Москві.

В Винниці.

Г Харкові.

5. У Довженковому фільмі …….М. Вінграновський виступив у ролі Івана Орлюка.

А «Повість полум'яних літ».

Б «Вася-реформатор».

В «Земля».

Г «Щорс».

6. М. Вінграновський автор збірок віршів:

А «Атомні прелюди» , «Сто поезій», «Цю жінку я люблю».

Б «На срібнім березі», «Київ», «Мрія».

В «Воля до життя», «Мати», «Земля».

Г «Ніч», «Поема про море».

ІІІ. Оголошення теми, завдань уроку(слайд 1)

Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя (слайд 2)

«Поезія Миколи Вінграновського - це стихія, що в ній цілковито відсутня якась навмисна спрямованість, передбаченість.

І. Дзюба написав проникливі ключові слова про те,

«що є тремким ядром поезії Вінграновського, осереддям, навколо якого розгортається увесь вміст душевного життя і до якого все так чи інакше знову і знову повертається, все невтримно тяжіє. Це - народ, нація, Україна… Це просто те, чим живе його душа».

Перефразовуючи відоме висловлювання, не знаєш, кому надати

перевагу - поетові-громадянину й патріотові, мудрому філософові, тонкому цінителеві пригоди чи ніжному лірикові-романтику. Про це ми й будемо говорити сьогодні на уроці.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Опрацювання життєвого й творчого шляху М. Вінграновського

 

Випереджаючі індивідуальні завдання

(самостійне опрацювання статті Івана Дзюби «Чарівник слова ).

Повідомлення 1 (слайд 3)

Вельми небуденне явище в нашій літературі — поезія Миколи Вінграновського. Він у всьому поет. А щоб пізнати поета, радив колись мудрий Гете, треба піти в його країну... Що ж таке: поетова країна? Це не просто географічне чи політико-адміністративне поняття. Це і земля, де він народився і зростав, де вбирав у себе безліч вражень дитинства, що формували основу його духу. Це і люди, в яких і через яких поставали йому земля і доба: батько і мати, кревні й сусіди, друзі й ровесники... Це народ. Це великі книги й великі імена, до яких тягнувся...

           Земля... Миколаївщина, південь України, де зустрілися дві безмежності — неба й степу. Степова річка Кодима, маленька посестра Бугу й Дніпра, в якій — відчуття близькості могутнього пониззя Дніпрового й козацького Чорномор'я. Одноманітний і непоказний для невтаємниченого, а насправді щедрий і ласкавий, зворушливий світ полину і чебрецю, воронців і молочаю, фантастичних гарбузів і сліпучих помідорів на городах, міріад коників-скрипалів у траві й солістів-жайворонків у небі (тоді ще так було!), палючого сонця і нечастих теплих дощів, скупих рос і лютих суховіїв, золотих хлібів і манливих підземних скарбів... У прадавні часи тут переходили й витісняли один одного десятки войовничих народів, залишивши по собі тьмяні спогади в історії, — аж поки заселив цю землю наш народ, скропивши її своїм потом і кров'ю...

Повідомлення 2 (слайд 4)

Час... Рік народження: 1936-й.

Той, що дав літературі українській ще й Івана Драча, Володимира Підпалого, Віталія Коротича; роком раніше народилися Василь Симоненко і Борис Олійник, роком пізніше — Євген Гуцало.

Майже всі ті, кого пізніше назвали поколінням шістдесятників, хто разом із трохи старшими Григором Тютюнником, Ліною Костенко, Дмитром Павличком, Віктором Близнецем та трохи молодшими Валерієм Шевчуком, Володимиром Дроздом та іншими ознаменували нову хвилю в українській літературі, визначали обличчя молодого тоді літературного покоління.

Їх називали «дітьми війни». Справді, на їхню дитячу долю випали тяжкі випробування воєнного лихоліття та повоєнної відбудови. І ці враження потім лягли в основу багатьох їхніх творів. Але хочеться звернути увагу й на інше в долі цього покоління. Великі історичні події, картини зрушення світу, запавши в дитячу свідомість, сприяли формуванню такого душевного ладу, в якому визрівали розмах уяви, масштабність мислення, дух тривожної причетності до історії, почуття відповідальності за долю свого народу.

 

Повідомлення 3 (слайд 5-6)

Не сліпий випадок, а велика потреба нашого народу в духовному відродженні, в припливі нових творчих сил стояла за долею кожного з отих «дітей війни» і вела їх дорогами, всю символічну значущість яких видно лиш тепер... Так і Миколу Вінграновського привела вона з Богопільської (нині Первомайської) школи на Миколаївщині — через захоплення Шевченком, Пушкіним, Лєрмонтовим — до Київського театрального інституту, «вивела» на Олександра Петровича Довженка, непомильне око якого зразу ж вирізнило обдарованого юнака, а щаслива рука «коронувала» на долю артиста, кінорежисера й поета, на болісну й щасливу причетність до вічного творення духовності свого народу...

М. Вінграновський - кіноактор, кінорежисер і сценарист.

Ще студентом зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум’яних літ», виступив у ролі Івана Орлюка, автором якого був Олександр Довженко. (перегляд уривка з буктрейлерадо фільму)

Поставив фільм «Дочка Стратіона», «Ескадра повертає на захід», «Берег надії», «Дума про Британку», «Тихі береги», «Климко», документальні фільми за власними сценаріями - «Слово про А.Малишка», «Щоденник О.Довженка», «Гетьман Сагайдачний», «Первінка»…

Постановник п’яти художніх та восьми документальних фільмів.

Повідомлення 4 (Галушка) (слайд 7)

Пам'ятним і неповторним був для української поезії 1961 рік. «Літературна газета», попередниця теперішньої «Літературної України», подала низку щедрих і дерзновенних публікацій віршів на всю сторінку, відкривши читачам ряд імен, які зразу ж привернули загальну увагу шанувальників українського слова і без яких сьогодні не уявиш нашої літератури.

           7 квітня газета вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: «Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої». Фото красивого інтелігентного юнака, який гордо ступає київською вулицею, — і п'ятнадцять віршів, що відтоді так і лишилися в українській поезії її непритьмянілими перлинами: «Прелюд Землі», «Зоряний прелюд», «Прелюд кохання» та інші.

5 травня так само на всю сторінку: «Вірші лікаря Віталія Коротича».

18 липня — «Ніж у сонці. Феєрична трагедія в двох частинах» Івана Драча.

17 вересня — «Зелена радість конвалій» Євгена Гуцала...

Не часто трапляється, щоб перші газетні публікації віршів ще не відомих авторів викликали такі рясні відгуки й полеміку, як воно сталося з Миколою Вінграновським та Іваном Драчем. Багато читачів гаряче вітали їх.

Збірки віршів, які виходили за життя автора це: «Атомні прелюди» (1962), «Сто поезій» (1967), «Поезії» (1971), «На срібнім березі» (1978), «Київ» (1982), «Губами теплими і оком золотим» (1984), «Вибрані твори» (1986), «Цю жінку я люблю» (1990), «З обійманих тобою днів» (1993), «Любове, не прощавай!» (1996).

 

Повідомлення 5 (слайд 8-9)

Ще давно, майже одночасно з поезією, почав він писати і прозу. Створив кілька повістей та багато оповідань. Історичний роман про Северина Наливайка.

Микола Вінграновський - автор прозових творів: «Світ без війни» (1958), «Президент» (1960), «Сіроманець» (1977), «Гусенятко» (1978), «Літо на Десні» (1983), «Низенько пов’язана» (1985), «В глибині дощів» (1985), «П’ять повістей» (1987), «Чотирнадцять столиць України» (1996), «Манюня» (2003).

Діти для Вінграновського — не просто тема. Це і особливе ставлення до життя, внутрішньо близьке йому, це компенсація втрат дорослої тверезості і практичної доцільності. І в них, може, найбільше є собою. Бо сягає тієї свободи самовираження, яка є тільки в дитинстві і яку згодом людина неминуче втрачає. Його «дитячі» вірші — принципово новаторські тим, що співмірні з дитячою уявою, з поетичністю дитячої душі. І проливають нове світло на природу всієї поезії Вінграновського як такої, в якій живе дарована людям у дитинстві безпосередність сприйняття світу, парадоксальність фантазії і душевна чистота.

           Зрештою, його «дитячі» твори — ніякі не дитячі (принаймні не спеціально дитячі): вони для всіх і про всіх. І тут — ще один напрям творчих можливостей поета, який і в майбутньому ще дивуватиме і дивуватиме нас...

Вірші та прозові твори Миколи Вінграновського для дітей виходили у збірках: «Андрійко-говорійко» (1971), «Мак» (1973), «Літній ранок» (1976), «Первінка» (1977), «Літній вечір» (1979), «Ластівка біля вікна» (1981), «На добраніч» (1983), «Кінь на вечірній зорі» (1987), «У неквапи білі лапи» (1989), «Северин Наливайко» (1996), «Козак Петро Мамарига» (2001), «Сіроманець» (2001), «Іде кіт через лід» (2003). Найповніше видання доробку - «Вибрані твори в трьох томах» (2004).

 

Слово вчителя (слайд 10-12)

Як вам уже відомо….

Повідомлення 6 (слайд 13)

Про кохання М. Вінграновський писав завжди, а своєрідна антологія інтимної лірики письменника 1990 року «Цю жінку я люблю», до якої ввійшли твори більш як тридцятилітнього відрізка творчості, безсумнівно, одна з найкращих в українському письменстві книжок про Любов.
         Вінграновський-поет у ній несподіваний і впізнаний, традиційно-класичний і сміливо-новаторський. Здається, що течія його поезії плине між двох берегів: по один бік — ідея пошуку суспільної та творчої рівноваги й гармонії, ясність і шляхетна простота вірша, висока культура образу, по другий — чуттєвість, дивовижно органічна образність, що містить у собі парадоксальну єдність гармонійного й дисгармонійного, якусь язичницьку стихію пристрасної любові, бентежний дух неспокою. Тож любовна тема в нижці «Цю жінку я люблю» виявлена різнобічно, образи кохання й коханої репрезентовані в багатьох обличчях, настроях, сповнених то мажорних, то мінорних інтонацій.
         Чи не кожна літературна епоха пропонує власну філософію кохання, свій образ Прекрасної Дами.

М. Вінграновський подав широку типологію кохання, тонко змальовуючи різні його стадії та грані, кольори та звуки.
Поет простежив різний «вік» кохання.

Так, зародження почуттів називається «передчуттям любові»: «Передчуттям любові і добра. І в ці рази я тішусь та радію». Боячись сполохати, ніби пташку, ці почуття, ліричний герой заклинає: «Не зрадь хоч раз, не проминися даром, Один хоч раз, передчуття моє» («Передчуттям любові і добра»).

А у вірші «Ще молодесенька» очікування кохання втілено у зворушливому образі олюдненого серця: «Навшпиньки не ходило, її ще серце під вікном любові».
           Здатність людини кохати перетворюється в системі цінностей поета на вагомий критерій вартісності особистості. На думку письменника, людина, що не вміє кохати й не цінує почуттів інших,— убога.

Микола Вінграновський у літературі вмів усе. Йому вдавалися дитячі оповідання, великі епічні полотна, кіносценарії… Але в усьому він залишався, насамперед, ліриком.
       «Поет абсолютного слуху», як сказав про нього Григір Тютюнник. Узагалі в найінтимніших поезіях письменника не варто надто дослівно сприймати адресування.

Може виявитися, що мова йде «не про ту любов», про іншу. Його мадонна, його Марія, його наречена, подруга, жона, мати, дівчина, Оксана, Надія, дитя, ластів’ятко, Дніпро, Рось — усі і все, кому й чому він звіряється в любові,— усе це зливається в один великий і неосяжний образ.

Поет говорить про свою Вітчизну, про Україну в її незбагненності й невизначальності. Вона для нього — в усьому житті.

Відкривається збірка віршем «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…».

 

 

V. Ідейно-художній аналіз поезії «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…»(слайд 14)

1. Виразне й осмислене читання твору( відео, читає М.Вінграновський «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…») (Відео)

 

3. Бесіда з учнями

Словникова робота

 

Що означає слово «сеньйорита»? Якого походження? (слайд 15)

(Сеньйора – жінка. Сеньйорита – слово іспанське. Це звертання до дівчини в іспаномовних країнах).

Колективна робота

  1. Яка алегорична, незвична картина постає перед читачем? (Очевидно, ліричний герой зустрів своє давно забуте кохання. Кохання, яке приносило більше муки від нерозділених почуттів, ніж радості. Здавалося б, усе минулося. Але ні. Загорілася в душі пожежа, і якщо на початку вірша «осінь зійшла по плечі», то тепер - «вогонь по плечі». Коханню підкоряється будь-хто).

Що таке оксиморон?

 – Вид тропу, у якому поєднуються протилежні за значенням поняття, внаслідок чого виникає якісно нове визначення предмета – „живий труп”, „гіркий мед”.

2.З ким веде розмову ліричний герой? (Ліричний герой веде розмову із акацією, коли «осінь зійшла по плечі», - він уже не юнак, а досвідчений чоловік, котрий багато чого бачив у житті. Пройшов він немало життєвих  доріг, «відходились усі мости», відведені долею, і ось одного вечора зустрічає знайому акацію, яка нагадала давно притуплене почуття).

3. Якими засобами автор передає збуджений настрій героя, збентеженість і хвилювання?зачитайте рядки

(Поет передає за допомогою звертань: «сеньйорито акаціє», «пожежо моя», «колюче щастя».

Ліричний герой шанобливо звертається до акації на «Ви»)

4.Знайдіть незакінчені речення у творі

Коли ж -здрастуйте, добрий вечір…

Ви з якої дороги, пожежо моя?..-                       

Сеньйорито, вогонь по плечі -

Осінь, ви і осінній я…)

 

5. Як ви вважаєте, чому М.Вінграновський вживає у своєму творі незавершене, раптово обірване речення, у якому думка висловлена не повністю,

( Я вважаю, що такі речення передають стан душі ліричного героя і співбесідник спроможний зрозуміти без слів:

Цей засіб підкреслює невимовність, несказанність справжнього кохання, як і метафорична гіпербола «вогонь по плечі»).

6. Яке почуття домінує у вірші? (Поезія М. Вінграновського «Сеньйорито акаціє, добрий вечір» сумовито-іронічна й сокровенно-лірична).

 

7. Як досягає автор динаміки образу?( За допомогою витонченості поетичної мови, своєрідності стилю, яка хвилює душу, впливає на наші почуття)

8 Яка провідна ідея твору? (Провідна ідея - розкриття глибинної суті почуття любові, які не можуть стерти ні час, ні віддаль, ні вік).

 

Робота в групах

І група - традиційний аналіз поезії.

ІІ група - пообразний аналіз поезії.

ІІІ група - аналіз за автором (послідовний).

IV група - проблемно-тематичний аналіз поезії (або есе).

 

І група (традиційний аналіз поезії)

За допомогою опорної схеми дати зв’язну відповідь.

Літературний рід:

Жанр:

Тема:

Головна думка:

Проблематика:

Образи:

А) реальні:

Б) символічні:

Художні засоби:

 

Орієнтовні відповіді.

Поезія М. Вінграновського «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…»

належить до жанру інтимної лірики.

Її тема - зустріч закоханих через багато років, відчуття й переживання ліричного героя через цю зустріч, спогади про щасливий час і неможливість його повернути.

Образи в поезії є як реальними - ліричний герой та його колишня кохана, так і символічними - акація, котра асоціюється з духмяним білим цвітом та колючками; осінь - зрілі літа людини; пожежа, вогонь - пристрасті, кохання; мости, дороги - життєвий шлях.

Головна думка (справжнє кохання - солодке почуття, яке не забувається з роками) поет утверджує через метафору. Його кохана - «сеньйорита акація» - поєднання вишуканого, гордого з трохи насмішкуватим,ущипливим.

Минули роки, настала осіння пора в природі і в житті героїв, а вона - все така ж «пожежа», «вогонь по плечі». Любов із часом «відболіла», але несподівана зустріч відродила почуття - «і солодше любити знов…»

Учитель

За допомогою, яких художніх засобів передає автор свої почуття?

Щирі, свіжі почуття ліричного героя автор передає через метафори різних видів, оксюморон «колюче щастя», звертання «пожежо моя», гру слів «забув був вас», повтори «сеньйорито», « добрий вечір», « осінь».

Вірш викликає гаму відчуттів, почуттів та роздумів - від філософського усвідомлення плинності часу й вічності кохання до естетичного задоволення, замилування красою поетичних рядків.

ІІ група (пообразний аналіз поезії)

За допомогою опорної схеми дати зв’язну відповідь.

  1. Центральний образ поезії, який він.
  2. Свіжий і неповторний образ.
  3. З чим асоціюється свіжий і неповторний образ?
  4. Образи-символи, що вони означають.
  5. Художні засоби, які автор використовує.
  6. Як через образи розкривається головна думка?

Центральним образом поезії М. Вінграновського «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…» є ліричний герой. Це людина зрілого віку, у котрої. «У годину суху та вологу відходились усі мости».

З юності закоханий у «сеньйориту акацію» - очевидно, горду,

примхливу дівчину, «колюче щастя». Але шляхи їхні розійшлися. Довго «боліло» й «горіло» серце юнака, тільки з роками притупився цей біль, ці почуття, і він, змучений, «перехрестивсь». А випадкова зустріч (чи не випадкова?) - і «Я забув, що забув був вас». Важче любити далеке, але «солодше любити знов». Шкода лише, що «Осінь… і останній я…»

Лірична героїня - «сеньйорита акація» - свіжий і неповторний образ.

Учитель

З чим асоціюється цей образ?

Він асоціюється зі звичайністю, витривалістю, запашними квітами та гострими колючками - не кожен наважиться мати з нею справу.

Художні засоби, які автор використовує.

Метафори - називання «пожежо моя», «вогонь по плечі» вказують,

очевидно, не лише на колір волосся, а й на запальний, пристрасний

характер. Екзотичне звертання «сеньйорито» теж «промовляюче» - тут шляхетність, і ніжність, і та ж пристрасність. Їхні з ліричним героєм дороги розійшлися (а може, взаємності й не було?), та щось усе ж таки примушує її повернутися, згадати, і, можливо, пожалкувати (але це - «за кадром!»). Поряд із реалістичними образами, овіяними романтикою почуття, у поезії багато символічних.

Осінь - у перекладі на людське життя - глибока зрілість; вогонь,

пожежа -пристрасті, почуття; мости, дороги - життєвий шлях; година суха та волога - час життєвих радощів, перемог, удач та невдач.

І реальні, й символічні образи подані в емоційному ключі, через

сприйняття головного героя й розкривають головну думку: почуття любові, кохання надзвичайно важливі в житті людини, відправні точки на шляху до щастя.

ІІІ група( аналіз за автором (послідовний)

За допомогою опорної схеми дати зв’язну відповідь.

  1. Якими інтонаціями починається поезія.
  2. Про кого, про що йдеться в поезії.
  3. Де зустрілися герої.
  4. Які слова, речення вказують на зустріч героїв.
  5. Ця зустріч очікувана?
  6. Скільки років минуло після зустрічі героїв.
  7. Що сталося в житті героїв за довгі роки?
  8. Які почуття виникають під час читання поезії?
  9. За допомогою яких засобів автор передає красу почуттів?

 

«Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас»,-

такими розмовними, трохи іронічними інтонаціями починається поезія М. Вінграновського. І неясно, про кого, про що йдеться - чи про кохану жінку, яку випадково зустрів після багатьох років розлуки, чи це дерево, біля якого в юності зустрічалися з коханою. У словах-звертаннях «сеньйорито», звучить стільки захоплення, поваги («ви») й навіть остороги, б«колюча»! Минули роки («осінній час»), любити світлу мрію все важче, але ж і «солодше»! Хоча, хто може сказати напевно, що «воно за таке любов?», адже кожен відкриває її для себе заново і по-своєму. Багато в житті пережито ліричним героєм, «відболіло, прогоріло», почали загоюватися душевні рани. Зітхнув із полегшенням. І раптом - зустріч! Пожежа!

Але вогонь горить рівно, тепло, зігріваючи «осінню» душу закоханих (чи закоханого?).

Читаючи цю поезію, отримуєш естетичне задоволення від краси почуттів, краси художніх слів, так майстерно дібраних автором.

IV група (проблемно-тематичний аналіз поезії (або есе))

За допомогою опорної схеми дати зв’язну відповідь про вічну тему кохання в літературі.

  1. Тема кохання в літературі – вічна.
  2. Що робить кохання з людиною?
  3. Чи буває кохання взаємним, а в героїв поезії?
  4. Що було б, якби герої одружилися?
  5. Яким було кохання для ліричного героя?
  6. Як автор поезії розглядає проблему кохання ?

Тема кохання в літературі - вічна. І розкрита вона давно, повно

та різнобічно. Тисячі віршів написано про взаємне кохання, яке дає

крила людині, підносить її, робить щасливою. Ще більше творів про нерозділене кохання, трагедії, з ним пов’язані. А є кохання - світлий спогад юності, весни, яким треба «переболіти». Ніхто не знає, яким залишилося б це перше почуття, коли б дійшло до логічної фази - шлюбу. Чи не стерлося б, не зміліло під впливом буденності, побутових труднощів, як це часто трапляється в житті?

Тому проблема кохання теж вічна: чи справжнє воно, чи витримає

випробування часом, життєвими негараздами, різними спокусами.

Як бачимо, у вірші М. Вінграновського ліричний герой проніс

через усе життя світле й сильне почуття кохання до свого «колючого щастя», «сеньйорити акації». Можна було б уже й забути, але ні. Побачив -і пожежа в душі спалахнула знову. Як солодко «любити знов», хоч лягла вже на плечі осінь - тягар прожитих літ («осінній я»).

Проблему кохання автор розглядає як проблему щастя, дару Божого, що осяває життя, робить його багатим, духовно наповненим.

Узагальнення (слайд 16-20)

VІ. Творче завдання

Дайте відповідь на запитання ліричного героя: «Що воно за таке - любов?».

(у робочих зошитах)

 

VІІ. Підсумок уроку

1.Слово вчителя (слайд 14)

1. Яка ж головна ознака лірики Миколи Вінграновського?

Головна й домінантна ознака лірики Миколи Вінграновського - оптимістичність і емоційність світобачення ліричного героя. Його переживання завжди напружені й драматичні.

2. Як поет осмислює любов?

Поет осмислює любов у трьох основних вимірах. У суто особистісному (кохання як глибинна, нерозгадана таємниця серця), суспільному (любов до рідної землі, до України, до народу й просто - до людини, близької й далекої, знайомої й незнайомої) і, нарешті, у глобальних, космічних масштабах як один із законів Всесвіту, основа жаданої гармонії, джерело єдності всіх творчих, життєспраглих сил.

Учитель

Про що б не писав Микола Вінграновський, він пише не з гніву й тим більше не з ненависті, а з любові. І навіть найгостріші речі зігріті якимось непотьмареним внутрішнім світом, зворушливою людяністю й добротою.

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

У картках самооцінювання впродовж уроку.

Прізвище, ім'я
Рівень успішності Перевірка д/з (тести) Індивідуальне повідомлення Участь у колективному аналізі поезії Участь у роботі малої групи
Високий (10-12)        
Достатній (7-9)        
Середній (4-6)        
Усього:

ІХ. Домашнє завдання

1. Висловити власне ставлення до розглянутої поезії, вивчити напам’ять вірш «Сеньйорито акаціє, добрий вечір».

Правила роботи в малих групах.

Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтесь, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі.
Головуючий (спікер):

  • зачитує завдання групи;
  • організовує порядок виконання;
  • пропонує учасникам групи висловитись по черзі;
  • заохочує групу до роботи;
  • підбиває підсумки роботи;
  • за згодою групи визначає доповідача.

Секретар:

  • веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;
  • як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві.

Посередник:

  • стежить за часом;
  •   заохочує групу до роботи.
    Доповідач:
  • чітко висловлює думку, до якої дійшла група;
  • доповідає про результати роботи групи.

І група (традиційний аналіз поезії)

За допомогою опорної схеми дати зв’язну відповідь.

  1. Літературний рід:
  2. Жанр:
  3. Тема:
  4. Головна думка:
  5. Проблематика:

6. Образи:

А) реальні:

Б) символічні:

7. Художні засоби:

Правила роботи в малих групах.

Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтесь, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі.
Головуючий (спікер):

  • зачитує завдання групи;
  • організовує порядок виконання;
  • пропонує учасникам групи висловитись по черзі;
  • заохочує групу до роботи;
  • підбиває підсумки роботи;
  • за згодою групи визначає доповідача.

Секретар:

  • веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;
  • як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві.

Посередник:

  • стежить за часом;
  •   заохочує групу до роботи.
    Доповідач:
  • чітко висловлює думку, до якої дійшла група;
  • доповідає про результати роботи групи.

 

ІІ група (пообразний аналіз поезії)

За допомогою опорної схеми дати зв’язну відповідь.

  1. Центральний образ поезії, який він.
  2. Свіжий і неповторний образ.
  3. З чим асоціюється свіжий і неповторний образ?
  4. Образи-символи, що вони означають.
  5. Художні засоби, які автор використовує.
  6. Як через образи розкривається головна думка?

Правила роботи в малих групах.

Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтесь, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі.
Головуючий (спікер):

  • зачитує завдання групи;
  • організовує порядок виконання;
  • пропонує учасникам групи висловитись по черзі;
  • заохочує групу до роботи;
  • підбиває підсумки роботи;
  • за згодою групи визначає доповідача.

Секретар:

  • веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;
  • як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві.

Посередник:

  • стежить за часом;
  •   заохочує групу до роботи.
    Доповідач:
  • чітко висловлює думку, до якої дійшла група;
  • доповідає про результати роботи групи.

ІІІ група( аналіз за автором (послідовний)

За допомогою опорної схеми дати зв’язну відповідь.

  1. Якими інтонаціями починається поезія.
  2. Про кого, про що йдеться в поезії.
  3. Де зустрілися герої.
  4. Які слова, речення вказують на зустріч героїв.
  5. Ця зустріч очікувана?
  6. Скільки років минуло після зустрічі героїв.
  7. Що сталося в житті героїв за довгі роки?
  8. Які почуття виникають під час читання поезії?
  9. За допомогою яких засобів автор передає красу почуттів?

Правила роботи в малих групах.

Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтесь, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі.
Головуючий (спікер):

  • зачитує завдання групи;
  • організовує порядок виконання;
  • пропонує учасникам групи висловитись по черзі;
  • заохочує групу до роботи;
  • підбиває підсумки роботи;
  • за згодою групи визначає доповідача.

Секретар:

  • веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;
  • як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві.

Посередник:

  • стежить за часом;
  •   заохочує групу до роботи.
    Доповідач:
  • чітко висловлює думку, до якої дійшла група;
  • доповідає про результати роботи групи.

IV група (проблемно-тематичний аналіз поезії (або есе))

За допомогою опорної схеми дати зв’язну відповідь про вічну тему кохання в літературі.

  1. Тема кохання в літературі – вічна.
  2. Що робить кохання з людиною?
  3. Чи буває кохання взаємним, а в героїв поезії?
  4. Що було б, якби герої одружилися?
  5. Яким було кохання для ліричного героя?
  6. Як автор поезії розглядає проблему кохання ?

Літературний квест «Заповіді Великого Кобзаря»

Posted in Статті до розділу методична скарбничка

Літературний квест «Заповіді Великого Кобзаря»

Вік учасників: 7 клас

Мета :  дізнатися більше про життєвий подвиг поета; привернути увагу до творчості Кобзаря; вчитися декламувати поетичні твори; формувати уміння працювати в команді; сприяти вихованню національної самосвідомості, формувати громадянську і загальнокультурну компетентності, виховувати любов до національної культури, прагнення бути справжніми українцями.

Епіграф:   Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа.

Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури.

Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам та книжним ученим.

І.Франко

Хід квесту

І. Оргмомент.

Збір учасників квесту біля каб. 239

Слово вчителя.

Даний квест покликаний привернути вашу увагу до особистості Т.Г.Шевченка; спонукати кожного помічати красу поетичного слова та цінувати надбання нашого Великого поета; формувати вміння відшуковувати та впорядковувати матеріал, пояснювати зміст поетичного слова; робота над проектом розширить ваші знання про значення творчості Т.Г.Шевченка. Вирушаймо у подорож, щоб…

  •       глибше усвідомити життєвий подвиг поета;
  •       проникнутись повагою до нього;
  •       зацікавитися творчістю митця;
  •       відчути смак поетичного слова.    

ІІ. Оголошення теми, мети і завдання.

Завдання 1: зібрати віночок й упорядкувати рядки із вірша Кобзаря «Заповіт».

Нагода — 204 роки з дня народження Т.Г.Шевченка, 157 років із дня його смерті.

Завдання 2: відшукати на ІІ поверсі школи та впорядкувати літературний матеріал (листочки-стрічки із рядками вірша Т. Шевченка «Заповіт»).

 

Завдання 3: дати відповідь на запитання вчителя, пояснити зміст поетичних рядків.

Завдання 4: стати в коло у порядку розташування рядків з поезії, зачитати вірш.

ІІІ. Підсумок.

Усі учасники нагороджуються балами з української літератури.

 

 

   Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа.

Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури.

Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам та книжним ученим.

І.Франко

   Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Уся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов'ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу.

   Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, усіх прогресивних людей світу.

   Уже 157 років минуло, як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря - безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрасність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу.

Дорогі семикласники!

   Пропоную зібрати віночок й упорядкувати рядки із вірша Кобзаря «Заповіт».

Нагода — 204 роки з дня народження Т.Г.Шевченка,

157 років із дня його смерті.

  

Даний квест покликаний привернути вашу увагу до особистості Т.Г.Шевченка; спонукати кожного помічати красу поетичного слова та цінувати надбання нашого Великого поета; формувати вміння відшуковувати та впорядковувати матеріал, пояснювати зміст поетичного слова; робота над проектом розширить ваші знання про значення творчості Т.Г.Шевченка. Вирушаймо у подорож, щоб…

  •       глибше усвідомити життєвий подвиг поета;
  •       проникнутись повагою до нього;
  •       зацікавитися творчістю митця;
  •       відчути смак поетичного слова.    

    Мета квесту:  дізнатися більше про життєвий подвиг поета; привернути увагу до творчості Кобзаря; вчитися декламувати поетичні твори; формувати уміння працювати в команді; сприяти вихованню національної самосвідомості, формувати громадянську і загальнокультурну компетентності, виховувати любов до національної культури, прагнення бути справжніми українцями.

      Завдання:    сплести віночок з рядків поезії Т.Г.Шевченка.

Відшукати на ІІ поверсі школи та впорядкувати літературний матеріал,

дати відповідь на запитання,

пояснити зміст поетичних рядків.

   Дедлайн – 12.03. 2018 (друга велика перерва).

Збір біля 239 каб. ІІ поверх.

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,


На Вкраїні милій,


Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі


Було видно, було чути,


Як реве ревучий.


Як понесе з України

У синєє мореКров ворожу...

отоді яІ лани і гори —Все покину

і полинуДо самого богаМолитися...

А до того —Я не знаю бога.


Поховайте та вставайте.


Кайдани порвіте


І вражою злою кров'ю 
Волю окропіте.


І мене в сім'ї великій,


В сім'ї вольній, новій


Не забудьте пом'янути


Незлим тихим словом.

СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ "ДИВОСЛОВО"

Posted in Статті до розділу методична скарбничка

СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

ДИВОСЛОВО

1 СЛ. Звучать фанфари.

Пісня «Добрий ранок, Україно» у виконанні Бураги Д.       на фоні відео «День української писемностї» (№3)
Ведучий:  Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
           Читці на фоні відео «Рідна мова»
(№2)
1-ий читець:
Мова моя українська, 
Батьківська, материнська, 
Я знаю тебе не вивчену – 
Просту, домашню, звичну, 
Не з-за морів покликану 
Не з словників насмикану

2-ий читець: Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена, 
Дзвоном коси накована, 
В чистій воді смакована, 
Болем очей продивлена, 
Смутком багать продимлена, 
З хлібом у душу всмоктана, 
В поті людським намокнута, 
З кров’ю моєю змішана, 
І аж до скону захищена

2,3 СЛВедуча: 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
Відео про Нестора Літописця (№4)
3 СЛ Ведучий:
Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

4 СЛ. Ведуча: Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

Номер бандуристів.
Ведучий: Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

Читці на фоні відео «Виникнення писемності» (№5)

3 СЛ Ведуча: У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. "Повість минулих літ” називає книги "ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини”. "Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй”.

6 СЛ. Ведучий: Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шляхетсько-панських і своїх панів.

На фоні відео «Українська мова – мова української нації» (№6)
(Учні 11 кл у вишиванках виходять із датами і стають півкругом)

1720рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.


1796рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.


1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.


1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.


1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.


1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.


1884 р. – закрито всі українські театри.


1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , "могущей вызвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”.


1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.


1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.


1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.


7 СЛ. (Музика замовкає. Із глибини сцени виходить дівчина із запаленою свічкою, читає "Молитву” Ольги Яворської. Дівчата стоять обличчям до глядачів. У кожної в руках горить свічка).

8 СЛ. 5-ий читець:
Ольга Яворська «Молитва»
Гріховний світ вирує неспроста , 
Підступний демон, що керує нами, 
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.


О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.


О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.


Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.


Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.


Ти наш вогонь на темнім полі битви, 
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви 
І за спасіння дякуєм тобі.

9 СЛ.  Ведуча: Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди” Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови. 
Так Котляревський у щасливий час 
Вкраїнським словом розпочав співати, 
І спів той виглядав на жарт не раз, 
Та був у нім завдаток сил багатий. 
І огник, ним засвічений, не згас, 
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати. І про козацькі подвиги не забувати…


Пісня «Маленький козак» у виконанні Руденка О.

10 СЛ. Ведучий: Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова: 
Ну що б, здавалося, слова... 
Слова та голос – 
Більш нічого. 
А серце б’ється – ожива, 
Як їх почує!... 

Ведуча: Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне”, а могутнє, "як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.
Номер бандуристів
11 СЛ. 6-ий читець:Олесь Лупій "Говоріть”

Говоріть, як колись вас навчала матуся, 
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь, 
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі, 
Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Щиро так, м’яко так, починайте казати, 
Як воліла б відкритись ваша душа. 
Може хочеться їй у словах політати 
Привітати когось, а чи дать відкоша. 
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі, 
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва, 
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші – 
Мелодійні, дзвінкі, українські слова. 
Говоріть про любов і про віру у щастя, 
Уникайте мовчання, нудьги і ниття, 
Говоріть, хай в розмові слова веселяться, 
Говоріть і продовжуйте мові життя. 

Український танок.
11 СЛ.  Ведучий: Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери "Б”. "Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла”.

11 СЛ. Ведуча: А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові "хенд” – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. І які слова можна добрати до слова "мама” – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко. Та ніхто не забороняє знати мови інших народів. Ось прослухайте віршик про котика польською мовою

14 СЛ   Ведучий: Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків. Серед учнів нашої школи є такі, якими можна пишатися.

Ведучий: Для нагородження учасників олімпіади, конкурсів запрошуємо директора школи Колосову Світлану Олегівну та голову методичного об’єднання вчителів гуманітарного циклу Голик Олену Валеріївну.

Музика для нагородження. (№11)

(Нагородження)
15 СЛ   Ведуча: Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твояБатьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

Пісня «Бажаємо вам » у виконанні 4-А класу
1 СЛ   Ведучий:Ось і підійшло до кінця наше свято української писемності та мови. Бажаємо усім вам здоров
я, щастя, миру, наснаги і, як казав великий Кобзар українського народу, «…учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.»                                        

Ольга Яворська «Молитва»
Гріховний світ вирує неспроста , 
Підступний демон, що керує нами, 
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.


О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.


О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.


Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.


Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.


Ти наш вогонь на темнім полі битви, 
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви 
І за спасіння дякуєм тобі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Олесь Лупій "Говоріть”

Говоріть, як колись вас навчала матуся, 
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь, 
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі, 
Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Щиро так, м’яко так, починайте казати, 
Як воліла б відкритись ваша душа. 
Може хочеться їй у словах політати 
Привітати когось, а чи дать відкоша. 
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі, 
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва, 
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші – 
Мелодійні, дзвінкі, українські слова. 
Говоріть про любов і про віру у щастя, 
Уникайте мовчання, нудьги і ниття, 
Говоріть, хай в розмові слова веселяться, 
Говоріть і продовжуйте мові життя. 

 

1-ий читець: Мова моя українська, 
Батьківська, материнська, 
Я знаю тебе не вивчену – 
Просту, домашню, звичну, 
Не з-за морів покликану 
Не з словників насмикану

2-ий читець: Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена, 
Дзвоном коси накована, 
В чистій воді смакована, 
Болем очей продивлена, 
Смутком багать продимлена, 
З хлібом у душу всмоктана, 
В поті людським намокнута, 
З кров’ю моєю змішана, 
І аж до скону захищена

3-ій читець: Костянтин Філософ (Кирило) і його брат Мефодій походили із Солуня  (сучасні Солоніки). За тих часів людність у цьому місці складалася наполовину з греків, наполовину з слов’ян. Грекинею була мати братів, а батько – болгарином. Тому брати з дитинства добре знали як грецьку так і мову солунських слов’ян. Костянтин (Кирило) (827 – 14 лютого 896 р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. Мефодій (815 – 6 квітня 885 р.) був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, а згодом став помічником Костянтина в місіонерській, літературній і освітній діяльності. 
У 862 році візантійський  імператор Михайло і патріарх Фотій послали Костянтина і Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу слов’янською мовою, що мала бути протиставлена латинській мові німецьких місіонерів.
– Адже ви обоє солуняни, – сказав Михайло, а солуняни всі говорять по-слов’янськи. Я знаю, – додав він, звертаючись до Костянтина, – ти часто хворієш. Але треба, щоб саме ти вирушив Моравії. Відповідь Костянтина знаходимо у "Житіях Кирила і Мефодія”.
Немічний я тілом і хворий. Але з радістю піду в Моравську землю, якщо мають вони абетку своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що писати на воді!
За свідченням джерел Костянтин перед від’їздом до Моравії розробив слов’янську азбуку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграфа слов’янську абетку на 3-4 богослужебні книги, перекладені на слов’янську  мову. У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка  (880 р.)  Костянтина названо "творцем слов’янського письма”.

4-ий читець: Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця (на честь першовчителя слов’ян) і глаголиця .
Кириличний алфавіт з XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.
В історії кириличного письма розрізняють три періоди: устав, півустав і скоропис. У середині XVI ст. у східних слов’ян виникає друкарство, друкований алфавіт створений з деякими змінами, на основі півуставного письма. Перша датована книга під назвою "Апостол” надрукована в Москві в 1564 р., в Україні – у Львові – 1574 р. Іваном Федоровим. У 1708 р. старий друкарський алфавіт зазнав реформ. Петро I ввів нову систему знаків – гражданку. З нього усунені деякі зайві літери. Писемність звільнилася від складної системи знаків наголосу.

Емма Андієвська-українська письменниця і художниця, що живе у Німеччині. Її казки-притчі.

Posted in Статті до розділу методична скарбничка

Тема : Емма Андієвська-українська письменниця і художниця, що живе у Німеччині. Її казки-притчі.

Мета : ознайомити із життєвим і творчим шляхом письменниці та художниці,змістом казки-притчі «Говорюща риба», представити учням картини Е.Андієвської, навчити учнів розуміти прихований зміст казок-притч, виробляти в учнів уміння й навички визначати їх головну думку, робити власні висновки з приводу прочитаного; виразно читати та переказувати прозовий твір; виховувати почуття людяності, душевної щедрості, причетності до всього, що діється навколо.

Обладнання : підручник, ілюстрації на тему; портрет письменниці; картини художниці.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку.

Майбутнім ми маримо,

а сучасним гордуємо:

ми прагнемо до того,

чого немає, і нехтуємо тим, що є,

так ніби минуле зможе вернутись назад,

або напевно мусить здійснитися сподіване.
Григорій Сковорода       

І. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

-         Чи знайоме ім’я письменниці? Де і коли його чули?

-         Які твори Е. Андієвської ви знаєте?

ІІІ. Засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.

  1. 1.Вступне слово вчителя.

Епіграфом до нашого уроку є слова відомого філософа, мислителя, знавця людської душі та життя в загальному Григорія Сковороди. ( вчитель читає епіграф). Подумайте над його словами, а в кінці уроку визначимо, як вони пов’язані з твором, що ми розглянемо. Сьогодні ми познайомимось із ще однією казкою Емми Андієвської. Давайте згадаємо, хто ж вона. (розповідь про письменницю та її творчість (оглядово).

    Народилася Емма Андієвська у м. Сталіне 19 березня 1931 року. Під час війни разом з родиною емігрувала на Захід.    Спочатку Емма Андієвська мешкала в Німеччині, згодом у Франції, а потім в Америці. Пізніше повернулася знову до Німеччини і там живе понині у місті Мюнхені. Вона авторка поетичних книг, а також збірок прозових творів (оповідань, романів). Знана вона у західному світі і як художниця.
    Художниця виставлялася в багатьох країнах світу.
Приклад її картин та оформлення збірок на дошці.
    Літературна творчість представлена у багатьох збірниках прози й поезії.
Відома її збірка казок, де вміщені твори «Говорюща риба», «Казка про Галайла», «Казка про Яян», «Казка про двох пальців», «Казка про упиреня, що живилося людською волею», «Казка про слимака» та інші. У всіх них розмова між шакалом та бляшанкою. Кожна казка закінчується мораллю, яку кожна людина розуміє по своєму.

-         До речі , що таке казка, притча?

Запис у зошитах

При́тча — повчальнаалегоричнаоповідь, в якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору.

Ка́зка— це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні тощо.

Е.Андієвська відома не лише як письменниця та поетеса, вона ще й художниця. В своїх картинах Е.Андієвська створює свій власний світ у високо індивідуальній манері. Основними у творчості письменниці є філософські, духовні та містичні теми. Емма Андієвська є авторкою понад 9 тисяч картин. Ось деякі з них:

(Див. додаток №1)

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з творчістю Е.Андієвської Казка « Говорюща риба» входить до збірки казок, де , крім неї, є ще 18 казок. Перед самими казками, між ними та після них відбувається розмова між шакалом та консервною бляшанкою. Ці двоє розповідають один одному казки. При цьому шакал розповідає казки із сумним закінченням, а бляшанка – казки із щасливим закінченням. В кінці уроку ми з’ясуємо, хто ж розповідає цю казку – притчу.

  1. 1.Дослідницька робота в парах
  • Дослідіть , чому риби не говорять.
  • Дослідіть асоціації, пов’язані з рибою.
  • Дослідіть назву твору.

V. Аналіз казки – притчі «Говорюща риба»

1. Схема бінарних опозицій

 
   

 

                                                                

       
   
     
 

 

(протягом уроку учні визначають, до якого світу належить риба)

  • В якій родині народилася говорюща риба?
  • Як ставилися до риби батьки?
  • Чи засмучувало це рибу?
  • Як до риби ставилися інші ?
  • Чим саме їх дратувала говорюща риба?
  • Чи можна судити мовчки?
  • Як риби повідомили говорющу рибу про свій вердикт?
  • Що простіш зробити, щоб порозумітися – малювати чи говорити?
  • Чи був водний світ для говорючої риби своїм?
  • А світ її сім’ї?

(учні закреслюють у схемі обидва світи)

  • Які зміни відбулися з рибою на суші?
  • Які позитиві   особливості нового світу відзначила риба?
  • Чи знайшла риба собі співрозмовника?
  1. 2.Галерея портретів.

( Учні складають портрети риби, рибалки, дружини рибалки, відповідаючи на запитання)

  • Назвіть основні риси характеру рибалки.
  • Чи можна вважати стосунки риби і рибалки справжньою дружбою?Чому?
  • Чи справді риба є не такою як інші риби?
  • Чи є в сім’ї рибалки взаєморозуміння?
  • Охарактеризуйте дружину рибалки.
  • Як ставиться дружина до наказів рибалки?
  • Про що це говорить?
  • Куди постійно звернений погляд дружини?
  • Кого вона вам нагадує?
  • Може тому наш рибалка і мовчазний?
  • Як поставилися діти рибалки до риби?
  • А як дружина зустріла гостю?
  • Чому , а вашу думку, рибалка сам не зустрів рибу, а втік за ріг по харчі?
  • Яка доля спіткала говорючу рибку?
  • Чи знайшлося їй місце у світі людей ? А в сім’ї рибалки?(учні закреслюють світ людей і світ рибалки у бінарній схемі)
  • Що сталося з рибалкою після зникнення риби?
  • Що про нього думають інші люди?
  • Кому ж належала казка?
  1. 3.Творче завдання
  • Спрогнозуйте майбутнє життя рибалки.

VI. Підбиття підсумків уроку

  1. 1.Бесіда
  • Чому провина рибалки навіть більша ,ніж його жінки?
  • Чому найбільш шкода жінки , яка не почула голосу риби?
  • Чому горе рибалки сумніше ,ніж смерть говорючої риби?
  • Чому вмирати , не почувши за все життя голосу риби ц справді найгірше?
  • Чому шакал і бляшанка говорять про наступне втілення жінки?

VII. Домашнє завдання

1.Написати твір – мініатюру на одну з тем: «Чи почує жінка голос риби в наступному житті?»,« Які пригоди могли статися з рибою», «Як прожив би своє життя чоловік, якби не зустрів рибу?».

2. Намалювати ілюстрації до казки.

Свято для учнів 5-х класів,присвячене Т.Г.Шевченку

Posted in Статті до розділу методична скарбничка

Сценарій свята для учнів 5-х класів, присвяченого Т.Г. Шевченку

Мета:

- виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України.

- вшанування памяті видатного художника слова,

патріота України - Т.Г.Шевченка.

- формування культури мовлення через красу й багатство рідної мови.

- пропагування творчості обдарування рідного краю.

Хід свята

 

На сцені – рушник і вислів “Не одцурайтесь своєї мови…”.

Біля сцени на столі рушник, портрет Шевченка, квіти, свічка.

Ведучий 1: Шановні гості! Запрошуємо вас у царство мудрого й красивого, правдивого й цінного, сильного й ласкавого, доброго й мужнього слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.

Запалює свічку.

 

Ведучий 2: Хай палає свічка.

                   Хай палає,

                   Поєднає нас вона в цей час.

                   Друзів голоси нехай лунають,

                   Слово й музика нехай єднають нас.

Звучить мелодійна музика та вірш М.Бригільського.

 

Учень 1:     Мова українська – то Шевченка слово,

                   Лесі   Українки і Марка Вовчка.

Учень 2:     Мова українська – то дарунок Бога,

                   Це барвисте слово генія Франка.

Учень 1:     Мова українська – це і степ широкий,

                   Це сади вишневі, і гаї, й ліси.

Учень 2:    Мова українська – океан глибокий

                   Мудрості народу – вічної краси.

Учень 1:     Мова українська – берегиня наша,

                   Пісня материнська, голос немовлят.

Учень 2:   Мова українська – це достатку чаша

                   І найбільше свято із відомих свят.

Український танок.

 

 

Ведучий 1: Рідна мово! У тобі щедрість віків і пам’ять тисячоліть, неосяжна душа народу і безсмертя його.

 

Ведучий 2: Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації став Великий Кобзар – Тарас Шевченко.

 

То була дивовижна зоря.

На убогу і світом забуту,

Щоб її до життя повернути,

Бог послав Кобзаря.

 

Ведучий 1: Дякуємо Богу святому, що живемо не в такий вік, коли за слово правди людей на хрестах розпинали або на кострах палили. Не в катакомбах, не в вертепах зібралися ми славити великого чоловіка за його науку праведну: зібрались ми серед білого дня і всією громадою складаємо йому щиру дяку за його животворне слово.

Учень 1:    Щовесни, коли тануть сніги

                   І на рясті засяє веселка,

                   Повні сил і живої снаги

                   Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Учень 2:     Ти, Тарасе, сьогодні

                   Нас зібрав докупи.

                   І зійшлися у цій залі

                   Шевченка онуки.

Пісня “Одна калина”.

 

Учень 3:   Хліб і сіль тобі, Тарасе,

                   Сьогодні підносимо…

(Виносимо хліб-сіль, кладемо біля портрету)

                   Вшанувати цю гостинність

Оплесками просимо.

Учень 4:   Ти зорею сіяєш у прийдешнім віку,

                   Сходиш хлібом духовним на яр-рушнику.

                   У розкриллі земних і заобрійних трас

                   Височієш над світом, великий Тарас.

Учень 5:     Твій голос – повнить пшеничний колос,

                   Бо те, за що ми жили й боролись,

                   Твій сон щасливий, зоря твоя,

                   Велика, вольна, нова сім’я…

Український танок.

 

Ведучий 1: Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу.

Ведучий 2: Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ. Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківських творів. Проймемося їхнім духом, тим самим зможемо виконати поетові заповіти:

 

Учень 6:    …Не одцурайтесь своєї мови

                   Ні в тихі дні, ні в дні громові,

                   Ні в дні підступно мовчазні,

                   Коли стоїш на крутизні

                   Один, чолом сягнувши птаха,

                   Й холодний вітер попід пахви

                   Бере і забиває дих,

                            Щоб ти скорився і притих.

                            Не одцурайсь, мій сину,

                            Мови. У тебе іншої нема.

                            Ти плоть і дух – одне-єдине

                            Зі словом батьківським – Людина,

                            Без нього – просто плоть німа.

                            Без мови в світі нас – нема!

 

Учень 7:   Схаменіться,…

                   Подивіться на рай тихий,

                   На свою країну,

                   Полюбіте щирим серцем

                   Велику руїну,

                   Розкуйтеся, братайтеся!

                   У чужому краю

                   Не шукайте, не питайте

                   Того, що немає

                   І на небі, а не тілько

                   На чужому полі.

                   В своїй хаті своя й правда,

                   І сила, і воля.

 

Учень 8:    Учітесь, читайте,

                   І чужому научайтесь,

                   Й свого не цурайтесь,

                   Бо хто матір забуває,

                   Того Бог карає,

                   Того діти цураються,

                   В хату не пускають.

                   Чужі люди проганяють,

                   І немає злому

                   На всій землі безконечній

                   Веселого дому.

Учень 9:   Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, -

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечірній

Тихо засіяє…

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

Учень 10:          І мене в сім’ї великій,

                   В сім’ї вольній, новій,

                   Не забудьте пам’янути

                   Незлим тихим словом.

Пісня на слова Шевченка “Зоре моя вечірняя” .

Ведучий 1: “Незлим тихим словом” згадуємо ми свого пророка, який залишив нам прекрасні твори. А що ж залишимо своїм нащадкам ми?

 

Учень 11:   Залишим у спадок новим поколінням

                   Свої ідеали й свої устремління,

                   Могутню Вкраїну, в якій наша сила,

                   І геній Шевченка як нації крила.

Учень 12:   Залишим і те, що душею народу

                   Зовуть недаремно від роду до роду,

                   Як вищу красу і життєву основу,

                   Залишимо Слово, Ім’я своє, Мову.

 


ІІ частина

До участі в ІІ частині запрошуються сучасні творці слова, літератори, члени літературних, мовних товариств рідного краю, обдаровані учні, які досягли високих успіхів у олімпіаді з української мови та літератури, у конкурсах учнівської творчості.

 

Ведучий 1: Сьогодні у нас в гостях присутні сучасні творці слова, люди, які все своє життя, працюючи творчо й натхненно, бережуть і леліють мову. Вони залишають у спадок новим поколінням животворне слово.

Введучий 2: Ми раді вітати на нашому святі громадських діячів, сучасних митців нашого краю: …………

Присутнім надається слово для виступу.

 

Ведучий 2: Дякуємо вам, ……….., за щирі слова, за чудові поезії. Дозвольте побажати вам міцного здоров’я, натхнення й творчої наснаги. Нехай у ваших душах ніколи не перестає палати вогонь любові до рідної мови, до свого народу, до України. Прийміть, будь ласка, від учнів нашої школи в подарунок – пісню.

Пісня “Про добро”.

Ведучий 1: Ми продовжуємо знайомство з митцями нашого міста. І зараз наша мова піде не про відомих досвідчених поетів і письменників, а про початківців, про наших ровесників. Вони навчаються, як і ви, в школі, живуть у нашому місті, ходять тими ж вулицями, що і ви. Але відрізняються від нас особливим сприйняттям оточуючого нас життя, особливим даром розповісти про свої відчуття, думки мовою поезії. Це молоді музи наших шкіл.

Представлення, привітання гостей (можна у віршовій формі).

Інтерв’ю з юними даруваннями, читання власних творів гостями.

Ведучий 1: Хотілося б висловити слова подяки юним поетичним даруванням за ті почуття й думки, які пробудили вони в нас. І, мабуть, усі присутні у цій залі погодяться з нами, що “якщо і є на світі Бог, то це поезія”, це слово, це наша мова, це генетичний код нації.

Вірш Віктора Баранова “До українців”

         Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

         Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

         Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

         Коли ми, українці, забули, що ми – українці?

                   І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

                   І що є у нас думка, яка ще од Байди нам в’ється,

                   І що ми на Вкраїні – таки український народ,

                   А не просто населення, як це у звітах дається.

         І що хміль наш – у пісні, а не у барилах вина.

         І що щедрість – в серцях, а не лиш у крамничних вітринах.

         І що є у нас мова, і що українська вона,

         Без якої наш край – територія, а не Вкраїна.

                   Я до себе кажу і до кожного з вас: - Говори!

                   Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!

                   Запитаймо у себе: відколи, з якої пори

                   Почали українці себе у собі забувати?

         Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,

         У якому свідомості нашій збагнути незмога,

         Чом солодшим од меду нам видався чад забуття

         Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога.

                   Українці мої! То вкраїнці ми з вами – чи як?

                   Чи в “моголах” і вмерти судила нам доля пихата?

                   Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,

                   Що розцвів нам у душах смиренністю “меншого брата”?

         Українці мої! Як гірчать мені власні слова…

         Знаю добре, що й вам вони теж – не солодкі гостинці.

         Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,

         Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

                   Я вже й сам ладен мовить: “Воно тобі треба?.. Стерпи!”

                   Тільки ж хочу, вкраїнці, спитати у вас нелукаво:

                   Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи?

                   Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?

         То хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря,

         І хіба не зотліє на тлін українство між нами,

         Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря

         Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?

                   Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.

                   Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.

                   Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,

                   Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна…

 

 

 

Ведучий 2: Світ починався зі Слова, і Україна починалася зі Слова. Слово, як плуг, орало правічний переліг життя, із черноземної скиби його виростали поети, і в кожного на устах у час недолі й радості була своя, але одна молитва – Україна.

Ведучий 1: Слово, як собор, і в його святості палахкотять, як свічки, праведні душі поетів, і з блакитного купола благословляє нас небо, і хоралом віри зливаються голоси наших предтеч і сущих в одну молитву – Мова.

Дівчина в національному костюмі зі свічкою в руках читає “Молитву до мови”

 

Дівчина:   Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

                   Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитво у своїй нероздільній трійці, що ти єси і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія. Мово, що стояла біля вівтаря нашого національного храму і не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, ганьби, і множила край веселий, святоруський, люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень, і наповнювала душі Божим сяйвом золотонебесним, бо то кольори духовності і Божого знамення.

Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. Тож зцілювала ти втомлених духом, давала силу і здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою слово. Бо “споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог”.

Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй вічним і віщим словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти від мороку і освяти святоруську землю, Русь-Україну возвелич, порятуй народ її навіки.

Ведучий 1: Шановні гості! Ми вдячні вам за те, що розділили з нами радість свята, за ваші добрі слова і теплі обличчя.

         Дай вам, Боже, дай із неба,

         Дай, чого вам більше треба, -

         Дай вам миру і спокою

         Під могутньою рукою…

Зичимо вам здоров’я, щастя, добра, любові і нових творчих звершень. Нехай у ваших серцях завжди живе українська мова, звучить рідна пісня.

Звучить пісня “ Україна”.

 

Актуальні проблеми та завдання шкільного МО щодо підвищення якості та ефективності сучасного уроку української мови і літератури (Голик О.В.)

Posted in Статті до розділу методична скарбничка

Голик О.В.

Актуальні проблеми та завдання шкільного МО щодо підвищення якості та ефективності сучасного уроку української мови і літератури

 

Наш педагогічний колектив – творча співдружність однодумців, в якій кожен робить свій індивідуальний внесок у колективну творчість, кожен, духовно збагачуючись завдяки колективу, водночас духовно збагачує своїх товаришів.

                                    В.О.Сухомлинський

 

         Методичне  об’єднання – це основний структурний підрозділ методичної служби навчального закладу, що здійснює проведення навчально-виховної, методичної, дослідно-експериментальної й позакласної роботи з одним або кількома спорідненими навчальними предметами.

Уся робота шкільних методичних об’єднань направлена на задоволення потреб учнів в інтелектуальному, культурному й моральному розвитку, організацію й проведення на високому професійному рівні навчально-виховної, методичної роботи, удосконалення методики проведення різних видів занять і їх навчально-методичного й матеріально-технічного забезпечення, підвищення педагогічної кваліфікації вчителів, підвищення якості та ефективності сучасного уроку української мови і літератури тощо.

         Тому, плануючи роботу шкільного методичного об’єднання на новий навчальний рік, рекомендується розглядати, зокрема, й такі питання:

  • робота з Державними стандартами освіти;
    • вивчення й реалізація основних положень нормативних і директивних документів про освіту;
    • ознайомлення з новою психолого-педагогічною й методичною літературою, фаховою пресою;
    • обговорення досягнень психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду;
    • форми організації самостійної роботи на уроках;
    • методи роботи щодо ліквідації прогалин у знаннях, уміннях та навичках учнів;
    • методика організації та проведення сучасного уроку й виховного заходу;
    • методи стимулювання навчальної діяльності учнів;
    • оптимальні методи й прийоми здійснення моніторингових досліджень;
    • складання та обговорення тестів для визначення рівня навчальних досягнень учнів;
    • аналіз якості знань, умінь і навичок учнів;
    • аналіз відвіданих уроків і заходів, обмін досвідом;
    • творчі звіти вчителів за навчальний рік;
    • звіти вчителів, відповідальних за навчальні кабінети;
    • робота з обдарованими дітьми;
    • робота з дітьми, що потребують особливої уваги;
    • вивчення і впровадження інноваційних технологій;
    • сучасні уроки в 5-7 класах, проблеми їх аналізу та самоаналізу;
    • діяльнісний, особистісно зорієнтований і компетентнісний підходи як провідні у світовій практиці навчання;
    • компетентнісний підхід  в освіті. Компетентності й компетенції;
    • інноваційні аспекти особистісно зорієнтованого, розвивального навчання;
    • оцінювання знань і умінь учнів на уроках: критерії, вимоги, педагогічні умови, методика;
    • застосування інтерактивних методів навчання як один із шляхів підвищення ефективності уроків;
    • методи проблемного навчання і їх застосування на уроках;
    • організація творчої діяльності учнів на уроках української мови і літератури: форми, методи, перспективи.
    • застосування інформаційних технологій у процесі викладання предметів;
    • навчально-дидактичні ігри як засіб розвитку пізнавальної діяльності учнів.
    • роль домашніх завдань в розвитку творчих здібностей учнів;
    • робота з підручниками: проблеми, пошуки, результати;
    • форми, методи та прийоми роботи з обдарованими учнями;
    • форми і методи викладання предметів, спрямовані на розвиток творчих здібностей учнів;
    • ознайомлення з інноваційними технологіями – передовим досвідом учителів України, області, міста, району;
    • системність у роботі вчителя;
  • контроль навчальних досягнень учнів з української мови і літератури;
  • нестандартні уроки;
  • організація навчально-виховної діяльності учнів і батьківського   

     колективу;

  • розвиток критичного мислення;
  • формування ключових і предметних компетентностей

     школярів;

  • створення ситуації успіху на основі впровадження диференційованого

     навчання;

  • використання педагогічної спадщини В. Сухомлинського у навчально-

     виховному процесі школи;

  • роль школи в оволодінні прийомами самостійної навчальної

     діяльності;

  • сучасні підходи до організації й проведення роботи щодо професійної орієнтації випускників і підготовка їх до складання ДПА та ЗНО, вступу у вищі навчальні заклади;
  • моніторинг у навчально-виховному процесі школи тощо.

Плідна робота шкільного МО допоможе вдосконалити структуру й зміст навчальних програм і тематичних планів вивчення предметів, методику проведення уроків та позакласних заходів, підвищить ефективність та якість усіх видів навчальних занять, удосконалить навчально-матеріальну базу, підготовку молодих фахівців, підвищення кваліфікації та інші питання.

Теоретичні та практичні основи конструювання компетентністного уроку

Posted in Статті до розділу методична скарбничка

Голик О.В.

Теоретичні та практичні основи конструювання компетентнісного уроку

         Як зазначив Ю.А. Конаржевський: «З уроку починається навчально-виховний процес, уроком він і закінчується. Усе інше в школі грає хоча і важливу, але допоміжну роль, доповнюючи і розвиваючи все те, що закладається в ході уроку».                            

Сучасний компетентнісний урок яскраво характеризується тим, що вирішує проблему мотивації навчальної діяльності школярів. На такому уроцістворюється модель "навчання із захопленням". Це, насамперед, урок, на якому вчитель уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня, їїактивного розумового зростання, глибокогой осмисленого засвоєння знань, для формування компетентної особистості.

Методична структура уроку характеризуєтьсябільшоюваріативністю ніж дидактична. І тут не можна рекомендувати єдину схему для всіх уроків з усіх предметів. Але урок як форма організації навчального процесу може містити в собіпевні динамічніодиниці – поля, які вчитель заповнює відповідно до типу та структури, обраного уроку.

У межах першого – поля цілепокладання – відбувається процес виявлення цілей і завдань суб’єктів діяльності на уроці (вчителя й учня).

За вимогами до сучасного компетентнісного уроку:

  • МЕТА ПОВИННА БУТИ КОНКРЕТИЗОВАНА, тобто визначені предметні та ключові компетентності відповідно до конкретного уроку.
  • ЦІЛІ визначають тип уроку, тип – його структуру, структура - розподіл часу на різних етапах уроку.

Мета цього етапу – спрямувати пізнавальну діяльність учнів, навчити їх формулювати мету й визначати шляхи її досягнення. Від того, чи розуміють і усвідомлюють учні мету своєї діяльності, залежить особисте ставлення до навчання; навчальний процес стає осмисленим. Тобто цей етап забезпечує активність на наступних етапах уроку.

схема

         Задля того, щоб досягти успіху, учні повинні розуміти, навіщо вони прийшли на урок, чого вони повинні досягти та як це зробити.

         У світлі компетентнісного підходу до навчання необхідністю є формування мети уроку не через учительську мету (ціленав’язуюче навчання), а через результати учнівської діяльності, тобто через формулювання очікуваних результатів уроку.

         Формування очікуваних результатів – це принципово важливий момент сучасного уроку.

Формування результатів має відповідати таким вимогам:

  • висвітлювати результати діяльності учнів на уроці, а не вчителя («після цього уроку учні зможуть…пояснювати, визначати, характеризувати, давати оцінку тощо»);
  • чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку;
  • чітко вказувати на способи «вимірювання» результатів.

       Взагалі мета уроку має бути сформульована так, щоб про її досягнення можна було судити обєктивно.

Прогнозування мотиваційного поля є необхідною передумовою успішності навчальної діяльності на уроці. Метою цього етапу є збудження інтересу учнів до обговорюваної теми й розумової активності, підготовка до свідомого сприйняття нового матеріалу. Мотивація стимулює процеси навчання, допомагає створити в школярів спрямованість на навчальну роботу і, найголовніше, перетворює учнів з об’єкта навчання на його суб’єкт, перетворюючи зміст навчання на особистісно  значуший для дітей.

Прийоми, які можна використовувати для мотивації:

  • Зв’язок навчального матеріалу з реаліями життя
  • Створення проблемної ситуації, для розвязання якої потрібно засвоїти нове
  • Рольові ігри
  • Використання епіграфів, афоризмів
  • Залучення досвіду дітей
  • Парадоксальність фактів тощо.

           Але слід зазначити, що не зважаючи на те, що етап “Орієнтації й мотивації навчальної діяльності” виокремлюється на початковому етапі уроку, орієнтація на навчальну діяльність повинна здійснюватися протягом усього уроку й мотиваційне забезпечення школярів не обмежується початковим усвідомленням учнями практичного значення навчального матеріалу – головним мотивом навчальної діяльності, на думку багатьох учених, є інтерес, а головною умовою пізнавального інтересу – емоційний фон уроку. Тому орієнтація й мотивація навчальної діяльності повинна прослідковуватися протягом усього уроку.

Змістове поле компетентнісного уроку обумовлює відповідність матеріалу уроку вимогамдержавної програми, віковимособливостям учнів, науковимвимогам, особливостям сприйняття інформації дітьми.

Зміст навчального заняття умовно можна поділити на складові, відповідно до завдань формування певних компетентностей:

  • теоріяпоняття, процеси, формули, особистості, факти і т. п.;
  • практика – уміння і навички, що відпрацьовуютьсяпід час вивчення

певної теми, практичне й оперативнезастосування знань у конкретнихситуаціях;

  • виховання – моральні цінності, категорії, оцінки, формування яких

можливе на основі матеріалу  певної теми.

Технологічне поле включає вибір форм і методів навчання та їх відповідність меті, змісту, результатам та рефлексії. У цьому полі знання учнів перетворюються в спосіб діяльності.

Під час вибору методів навчання для компетентнісно орієнтованого уроку особливу увагу ми надаємо тим методам, які сприяють включенню учнів в активну діяльність і розвитку ініціативи та відповідальності.

Компетентнісний підхід вимагає переосмислення позицій вчителя, який стає більшою мірою "координатором" і "наставником", ніжбезпосереднімджерелом знань.  Зміна професійної позиції педагога призводить до того, що учень виступає як партнер у процесі навчання.

Конструюючи компетентнісний урок, учитель повинен планувати, насамперед, діяльність учнів; ця діяльність має бути різноманітною, відповідати рівню можливостей школярів та спрямовуватися наформування предметних, загальнопредметних і ключових компетентностей учнів.

80 % часу на такому уроці повинен працювати і говорити не вчитель, а школярі. Учитель – організатор, диригент уроку – коучер.

Коучер – це людина, яка здатна допомогти досягти визначених цілей.   

Сучасний урок відрізняється використанням діяльнісних методів і прийомів навчання таких, як навчальна дискусія, діалог, відеообговорення, ділові та рольові ігри, відкриті запитання, мозковий штурм і т. д. Ефективним є розв’язання компетентнісно орієнтованих завдань (КОЗ) або ситуативних завдань.КОЗ дозволяють зорієнтуватися, як отримані знання і вміння можна застосувати в практичній діяльності, у новій ситуації.

        Розвитку компетентностей на уроці сприяє застосування сучасних навчальних технологій. Їх досить багато: технологія критичного мислення, проектна діяльність, дослідницька робота, дискусійна технологія, колективне та індивідуальне вирішення проблем тощо. Важливо, щоб учитель не спотворював технологію, беручи з неї тільки окремі прийоми. Такий підхід є педагогічно неправильним.

Емоційне поле, на думку більшості дослідників, відповідає за стан особистості, її задоволення та незадоволення собою, своїми діями і ставленнями. Вони виокремлюють такі функції емоційної складової навчального процесу:

  • емоціогенна (поліпшення настрою, пробудження інтересу до навчальної діяльності, до пізнання навчального предмета);
  • діагностична (розкриття власних резервів внутрішньої активності, можливість самовираження ісамопізнання);
  • релаксаційна (зняття або зменшення тривожності, фізичного таінтелектуального напруження, відновлення внутрішніх сил і резервів);
  • терапевтична (корекція взаємовідносин, подолання труднощів у поведінці, навчанні, що виникли або виникають у школярів у спілкуванні з однокласниками, вчителями та ін.).

Як елемент педагогічного супроводу навчального процесу, емоційний компонент передбачає реалізацію цілеспрямованого емоційного впливу на школярів з метою розвитку певнихособистісних якостей та формування позитивного ставлення до навчальної діяльності.

Дослідники називають такі фактори, що характеризують пізнавально-емоційний стан дітей у процесі навчальної діяльності:

  • організаційно-психологічний (технологічний), що включаєфункціонально-цільовікомпоненти структури уроку та їх прояв в реальному здійсненні учителем;
  • особливості психолого-педагогічної поведінки вчителя у процесіуроку;
  • пізнавальну поведінку учнів на уроці, їх емоційне самопочуття, рівень

комфорту і ставлення до навчальної роботи;

  • загальну психологічну атмосферу навчальної взаємодії вчителя і дітей.

У соціальній психології виокремлюються певні чинники, що спонукають учнів до активності:

  • пізнавальний інтерес;
  • творчий характер навчально-пізнавальної діяльності;
  • змагальність;
  • ігровий характер діяльності;
  • спільність навчальної роботи;
  • емоційність занять.

Підсумок або рефлексія – це усвідомлення учнями отриманих результатів на уроці. У межахрефлексивного поля вчитель має можливість під час уроку відстежити рівень розумінняучнями навчального матеріалу, особливості їх психологічного стану (ступінь втоми, увагу, емоційний стан), ставлення до досліджуваного матеріалу і уроку загалом. Рефлексія допомагає створити умови для самовираження учнів, ініціює різноманітні види діяльності. Рефлексія, з точки зору методики навчання, дає можливість більш чітко та виразно закріпити у свідомості учня досягнутий результат. При цьому варто мати на увазі, що рефлексія спрямована не на кількісний аналіз здобутих знань та умінь, а головним чином на якість засвоєних понять учнем. Тобто ключовим моментом буде обговорення не про кількість сторінок тексту, який запам’ятав учень, а що саме він усвідомив на даному уроці, і як він це розуміє. Найбільш природно та зручно проводити рефлексію у вигляді колективного обговорення через спеціально підготовлені учителем запитання. Учень, який досяг навіть найменшого результату, завжди буде готовий його обговорити. Інакше кажучи, рефлексія працює завжди, за будь-якого результату і даєзмогу досить раціонально задіяти свідомість учня. Цінність рефлексії з точки зору проектного навчання полягає в тому, що вона допомагає учням у ході обговорень, аналізувати та відповідно планувати свою подальшу діяльність. Рефлексуючи на уроці, учень поступово навчається прогнозувати та планувати не лише в проектній діяльності, але й переносить та реалізує ці уміння в повсякденне життя.

Таким чином, компетентнісний підхід – це орієнтир національної системи освіти. Для того, щобвін став реальним, необхідна його екстраполяція на педагогічнийпроцес через компетентнісний урок, оскільки через "поля" компетентнісного уроку можливе ефективне формування компетентності учнів як інтегрованого результату навчання.

Роботи членів циклового МО (суспільно-гуманітарного циклу)

Posted in Статті до розділу методична скарбничка

Роботи членів циклового МО

вчителів-предметників суспільно-гуманітарного циклу

1. Голик О.В. Учитель – учителю. Урок з мови. Дидактичний матеріал до теми «Іменник»  за романом В.Рутківського «Джури козака Швайки» («На козацьких островах»). 6 клас

http://led-koippo.edukit.kr.ua/ukrainsjka_mova_ta_literatura/-uchitelj-uchitelyu/

2.Голик О.В. «Один із батьків новочасного українського театру» (Вивчення життя і творчості І.К.Карпенка-Карого. «Сто тисяч»

http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-5855E000CF1EB

3. Голик О.В. «Один із батьків новочасного українського театру» (Вивчення життя і творчості І.К.Карпенка-Карого. «Сто тисяч»

https://www.facebook.com/profile.php?id=100010466491808

4. Голик О.В. Моя Шевченкіана: цикл уроків за поезіями Тараса Шевченка (з досвіду роботи учителя української мови і літератури комунального закладу «НВО «ЗНЗ І-ІІІ ступенів №20 – ДЮЦ «Сузір’я» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області». – Кіровоград: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського».- 2015. – 88 с.

http://koippo.in.ua/druk/2015/10/09/goly-k-o-v-moya-shevchenkiana-cy-kl-urokiv-za-poeziyamy-tarasa-shevchenka/

5. Голик О.В. «Люди місячного світла». Образ нічного неба: архетип місяця у поезії Б.-І.Антонича, Ф.Г.Лорки та І.Калинця

http://ru.padlet.com/golikolena/lztpzpupgvpx

6. Голик О.В., Осаулець Л.В.Усний журнал для учнів 9-11-х класів «Минуле. Сучасне. Майбутнє» / Кіровоградщині – 75: Розробки уроків і позакласних заходів для проведення Першого уроку в 2013/20134 навчальному році / Укладачі: Ю.В.Міцай, Ю.С.Митрофаненко, С.М.Пляка, Н.С.Черткова. – Кіровоград, 2013. – 248 с.

http://koippo.in.ua/arhiv/druk/016.pdf

7. Осаулець Л.В. Микола Вороний «Євшан-зілля». Поема про необхідність повернення людині історичної пам’яті, усвідомлення своєї національної приналежності. / Педагогічний вісник. - №4 (28), 2013. – С.137-140.

http://koippo.in.ua/arhiv/druk/PED_VIS_4(28)_2013end.pdf