Сьогодні ми вклоняємося Слову – тому, що зшиває покоління, лікує душу, творить світ.Українська мова – не просто засіб спілкування, а наш генетичний код, наш культурний дім, наш голос у світі. Вона – як вишитий рушник: у кожному слові – нитка історії, у кожному звороті – відлуння пісні, у кожному наголосі – пульс народу.

Нехай слово буде чистим, як джерело. Нехай мова буде вільною, як птах. Нехай писемність буде живою, як традиція. Плекаємо, вивчаємо, передаємо. Бо мова – це ми.