РЕЗУЛЬТАТИ САМООЦІНЮВАННЯ ЗА НАПРЯМКАМИ "СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ", "ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ"

 

З метою пошуку шляхів удосконалення освітньої діяльності у процесі розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у квітні 2024 року було проведено самооцінювання за напрямами «Система оцінювання учнів» та «Педагогічна діяльність» за допомогою інформаційно-аналітичної системи «EvaluEd». У процесі опитування педагогів, здобувачів освіти та батьківської громадськості, відвідування та спостереження за уроками визначено, що ці напрями діяльності Академічної гімназії існують на достатньо-високому рівні.

Відповідно до Наказу по закладу № 104-о від 05 квітня 2024 року, у період з 15 по 30 квітня 2024 року у навчальному закладі було проведено самооцінювання за напрямками «Система оцінювання учнів» та «Педагогічна діяльність» за допомогою інформаційно-аналітичної системи «EvaluEd». Визначені модулі є ідентичними тим, за якими здійснюється зовнішнє оцінювання якості освітньої діяльності шкіл – інституційний аудит. 

Інструментарій інформаційно-автоматизованої системи «EvaluEd», дає можливість визначати сильні та слабкі сторони освітнього процесу, вдосконалити процеси освітньої діяльності закладу освіти.

З метою отримання об'єктивної оцінки діяльності навчального закладу, зокрема з питання системи оцінювання здобувачів освіти, до опитування було залучено представників адміністрації навчального закладу, власне педагогічних працівників, учнів старших за 14 років та їхніх батьків.

Кількісний склад учасників опитування визначався відповідно до визначених вимог, з метою забезпечення статистичної вибірки.

Відповідно до наказу по навчальному закладу № 104-о від 05 квітня 2024 р. до опитування було залучено 55 педагогічних працівників, 50 учнів 8-9 класів ( по 10 осіб із кожного класу) та 150 батьків учнів (по 5 осіб з кожного класу, 1-9 класи включно).

Зміст і об'єм анкет для кожної категорії учасників відрізнялися. Зокрема, анкета педагогічних працівників містила 14 запитань, які були об'єднані у 5 груп. Запитання стосувались форм і методів оцінювання результатів навчальної діяльності учнів, у тому числі, особливостей оцінювання навчальних досягнень учнів із ООП; особливостей планування власної освітньої діяльності  вчителями-предметниками та особливостей взаємодії вчителів зі здобувачами освіти під час навчального процесу; способів формування індивідуальної освітньої траєкторії учнів; категорій освітніх ресурсів, які використовуються вчителями для підготовки та проведення навчальних занять; особливостей використання інформаційно-комунікативних технологій під час підготовки та проведення навчальних занять та під час спілкування зі здобувачами освіти; участі учителів у пропонованих або власних інноваційних проектах.

Анкета запропонована батькам містила чотири запитання. Зміст запитань стосувався: – принципів та об'єктивності оцінювання результатів навчання здобувачів освіти; – способів отримання інформації щодо діяльності навчального закладу.

Анкета для учнів 8-9 класів містила одинадцять запитань, що були об'єднані у дві групи. В опитуванні брали участь учні 8-9 класів, яким вже виповнилось 14 років. Кожен з п'яти класів (три восьмих та два дев'ятих) представляли по 10 учнів.

Перша група запитань стосувалась ставлення педагогів Гімназії до здобувачів освіти як до особистості та форм реалізації зворотнього зв'язку між учнями й педагогами.

Друга група – включала запитання, які стосувалися системи оцінювання (та самооцінювання) знань вчителями-предметниками, критеріїв та аргументації виставлення оцінки, ставлення учнів до навчання та питань академічної доброчесності тощо.

Процес самоаналізу передбачав відвідування уроків вчителів-предметників членами робочої групи (до її складу входили представники адміністрації та голови методичних об'єднань) відповідно до затвердженого плану. Задля об'єктивності самооцінювання, для відвідування було обрано класи різних паралелей (від 1 по 9 клас) і уроки з усіх навчальних предметів. Разом, члени робочої групи відвідали 41 урок. Під час відвідування уроків, кожен член робочої групи заповнював «Форму спостереження», запропоновану розробниками ІАС «EvaluEd». Результати відвідування уроків переносились із друкованих форм в електронні форми і враховувались до загального результату.

Особлива увага під час аналізу уроків приділялась членами робочої групи таким позиціям:

– особливості системи оцінювання навчальних досягнень учнів та об'єктивність оцінювання;

– застосування педагогами освітніх технологій та форм організації навчальної діяльності;

– формування в учнів ключових компетентностей та суспільних цінностей;

– застосування педагогами інформаційно-комунікативних технологій під час навчального процесу;

– дотримання правил академічної доброчесності тощо.

Узагальнена інформація за наслідками самооцінювання за модулем «Система оцінювання учнів» зводилась до трьох основних вимог:

– Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об'єктивне та доброчесне оцінювання;

 – Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі;

– Спрямованість системи оцінювання результатів навчання учнів на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів:

- має у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;

 - дозволяє гарантовано досягти і перевищити результати;

 - заохочує учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;

- дає можливість розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;

- використовує самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

    Адміністрація закладу здійснює контроль за системою оцінювання вчителів через спостереження за проведенням навчальних занять, вивчення оприлюднених критеріїв оцінювання, розглядаючи дане питання на засіданнях педагогічної ради, методичних об’єднань. Ознайомлення батьків і учнів з правилами і процедурами оцінювання завжди відбувається на початку навчального року і впродовж навчального року.

Рівень якості освітньої діяльності за кожною з вимог оцінювався за шкалою, запропонованою розробниками ІАС «EvaluEd»: – низький рівень (1,0-1,65); – рівень, що вимагає покращення (1,66-2,65); – достатній (2,66-3,59); – високий (3,60-4,0).

Відповідно до висновків системи, вимога перша (Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об'єктивне та доброчесне оцінювання) реалізована у навчальному закладі на високому рівні (3,778), друга вимога (Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі) та третя вимога (Спрямованість системи оцінювання результатів навчання учнів на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання) реалізовані на достатньому рівні (3,577 та 2,667 відповідно).

Узагальнена інформація за наслідками самооцінювання за модулем «Педагогічна діяльність» зводилась до чотирьох основних вимог:

– Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до формування ключових компетентностей учнів (3,404);

– Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників (3,444);

– Налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти (3,227);

– Організація педагогічної діяльності на засадах академічної доброчесності  (3,917).

Процес навчання не може спиратися лише на передачу знань і навичок від учителя до учня. Педагоги мають вчити учнів використовувати набуті знання у повсякденній діяльності, робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично мислити. Щоб досягти цієї мети, зміст навчального заняття, види роботи вчителя потрібно спрямовувати на оволодіння учнями ключовими компетентностями, простежувати у викладанні предметів (курсів) наскрізні змістові лінії (уміння, спільні для всіх компетентностей).

 Відповідно до висновків системи, перша (Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до формування ключових компетентностей учнів), друга (Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників) та третя вимога (Налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти)   реалізовані у навчальному закладі на достатньому рівні (3,404, 3,444 та 3,227 відповідно), а четверта вимога (Організація педагогічної діяльності на засадах академічної доброчесності) – на високому (3,917).

 

      Таким чином, загальний результат самооцінювання за кожним визначеним модулем є доволі високим і доводить відповідальне ставлення членів педагогічного колективу до своєї діяльності і своїх обов'язків.