Поради батькам
Азбука для батьків
А – азбуку виховання повинні знати всі батьки.
Б – будьте при дітях витриманими у своїх вчинках.
В – вас запитують – уважно слухайте, дайте відповідь.
Г – говоріть з дитиною у зрозумілій для неї формі.
Д – дайте можливість дитині виявити самостійність.
Є – єдність між педагогами і членами сім`ї – запорука успішного виховання.
Ж – життя дитини повинно бути заповненим посильною працею.
З – знайте: основи виховання закладаються з раннього дитинства.
І – ігри – запорука здорового фізичного розвитку дитини.
К – корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.
Л – любов до рідного краю виховуйте з дитинства.
М – мама і мир - найдорожче для дітей.
Н – не говоріть дітям неправду.
О – одяг має бути охайним.
П – прагніть завжди чинити з дітьми справедливо.
Р – розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.
С – стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.
Т – трудитися навчайте з раннього віку.
У – успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім`ї.
Ф – фізкультура повинна стати для дитини улюбленим уроком.
Х – хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.
Ц – цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів.
Ч – частіше бувайте з дитиною на природі.
Ш – шум – ворог здоров`я дитини.
Щ – щастя і радість дітей – у ваших руках.
Я – якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилася до всіх з любов`ю, дотримуйтесь цих порад самі.
10 золотих заповідей для батьків:
1) Сприймайте свою дитину такою, якою вона є.
2) Активно дослухайтеся до її переживань, думок.
3) Якнайчастіше спілкуйтеся з нею, замайтесь, читайте, грайте, пишіть один одному листи та записки.
4) Не втручайтесь у її захоплення.
5) Допомагайте, коли просить.
6) Підтримуйте та відзначайте її успіхи.
7) Розповідайте про свої проблеми, діліться своїми почуттями.
8) Вирішуйте конфлікти мирно.
9) Використовуйте у спілкуванні вислови, що викликають позитивні емоції.
10) Обіймайте та цілуйте один одного не менше чотирьох разів на день.
Десять кроків, щоб стати кращими батьками:
1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
5. Намагайтесь побачити світ очима вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як ви почувалися, коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався вам світ дорослих, коли в вами чинили несправедливо.
6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, проте намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить вам задоволення. Якщо ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
Як можна допомогти дитині добре поводитись?
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не зовсім упевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією із проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Тож скористайтеся нашими порадами:
· Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.
· Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
· Змінюйте оточення, а не дитину
· Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
· Висловлюйте свої бажання позитивно
· Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
· Висувайте реальні вимоги
· Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
· Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням.
· В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
· Обирайте виховання без побиття та крику. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.
Поради соціального педагога батькам щодо спілкування
і виховання проблемної дитини
1. Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин – проблема емоційного і психічного стану. В такому стані треба звертатись до дитячого психотерапевта.
2. Якщо дитина гіперактивна – потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.
3. Якщо дитина запальна чи войовнича – переконайтесь чи саме батьки не провокують таку поведінку. До такої треба бути уважним, роз’яснювати наслідки такої поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки з іншими людьми.
4. Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучити її до активного слухання, щоб вона вчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудженість, нервовість.
5. Із кінозалу (домашнього) виключити перегляд фільмів і телепередач зі сценами насилля, жорстокості.
6. Ні в якому разі не застосовувати фізичні покарання.
7. Роз’єднати хулігана і жертву. Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.
8.Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання.
9. Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямуйте її енергію на щось корисне.
10.Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування і вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – це допоможе запобігти агресивності.
Рекомендації батькам підлітків, схильних до правопорушень
1.Намагайтеся бути завжди позитивним прикладом для своєї дитини, законослухняним громадянином своєї країни.
2. З молодшого віку прищеплюйте дітям повагу до закону, прав людини.
3. Проявляйте витримку, терпіння під час спілкування з дитиною, обговорення її протиправних вчинків (дій).
4. Шляхом переконання, створення гідних та цікавих життєвих перспектив сприяйте виникненню у підлітків прагнення до законослухняності, вибору гідних друзів, дозвілля.
5. Відмовтеся від постійних повчань, не закріплюйте у підлітків негативної оцінки своїх учинків.
6. Ненав’язливо здійснюйте систематичний контроль за життєдіяльністю підлітка.
7. В процесі необхідного перевиховання змінюйте обставини в сім’ї, звичні форми поведінки, спілкування, контролю та інше з дитиною та поміж дорослими.
8. Сприяйте особистісному зростанню дитини.
9. Висловлюйте їй свою довіру, схвалюйте її досягнення, виробляйте вміння не тільки підкорятися, а й командувати.
Консультація для батьків, що мають агресивних дітей
При взаємодії з агресивною дитиною:
· сприймайте дитину такою, яка вона є;
· висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;
· розширюйте кругозір дитини;
· включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконуваній справі;
· ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.
·
Мистецтво жити з дітьми
Сім`я – найбільша людська цінність. В сім`ї під керівництвом та з допомогою батьків дитина пізнає навколишній світ у всіх його складностях і багатогранних виявленнях, тут проходить їх громадянське становлення, формується світогляд та естетичні смаки.
Здійснюючи раннє виховання в сім`ї, батьки створюють умови для повноцінного фізичного та психологічного становлення особистості, забезпечення дитині почуття захищеності, рівноваги, довіри, формують активне, зацікавлене ставлення до оточуючого середовища.
Із сім`ї протоптується стежка до школи. І вже тоді в життєву дорогу ведуть два розуми, два досвіди - сім`я і школа.
У шкільному віці основу виховання в сім`ї складає формування:
- духовно здорової людини;
- гуманістичної моралі;
- готовності до праці;
- патріотичних почуттів;
- естетичної культури;
- високоінтелектуальної особистості.
У сім`ї проходить засвоєння морально-естетичних норм через основні народно-педагогічні традиції сімейного виховання:
- вшанування новонародженої дитини і її батьків, бабусь і дідусів;
- вивчення з дітьми колискових пісень, читання казок;
- відзначення сімейних свят;
- відзначення календарних, обрядових свят;
- знайомство з Біблією та десятьма моральними заповідями;
- екскурсії в природу;
- виховання господаря дому, землі, на якій живе дитина.
